Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 640/10821/21

адміністративне провадження № К/990/32001/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/10821/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» (далі - ТзОВ «ДЦ Україна») до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі - Держпродспоживслужба) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ТзОВ «ДЦ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Держпродспоживслужби, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 18.01.2021 № 000025 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив:

визнав протиправним та скасував рішення Держпродспоживслужби від 18.01.2021 №000025 про накладення на ТзОВ «ДЦ Україна» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1411,55 грн;

стягнув з Держпродспоживслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ «ДЦ Україна» судовий збір у розмірі 5675,00 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 46466,66 грн, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення в зазначеній частині і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

5. Верховний Суд ухвалою від 10.01.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а іншою ухвалою від 10.01.2023 - відмовив в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022.

6. 26.01.2023 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу та клопотання про закриття касаційного провадження.

ІІ. АРГУМЕНТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ

7. В обґрунтування клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що понесені ним витрати на професійну правничу допомогу становлять 46466,66 грн Як доказ зазначених обставин позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 12.04.2021; копію додаткової угоди від 21.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 12.04.2021; копії платіжних доручень від 03.06.2022 №100357050 на суму 16 263,33 грн, від 12.06.2021 №100328186 на суму 6 970,00 грн, від 24.05.2022 №100356325 на суму 23 233,33 грн; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 №1; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.06.2022 №2; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.06.2022 серії АІ №1237771.

ІІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНОЇ ПОСТАНОВИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Ухвалюючи судове рішення в частині відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують витрати позивача на надання правової допомоги при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову, складністю справи, а тому з урахуванням обсягу задоволених позовних вимог (позов було задоволено в повному обсязі), суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що обсяг виконаної роботи та її вартість є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Зазначає, що розмір витрат є необґрунтованим та непропорційним до ціни позову, яка становить 1411,55 грн.

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на необґрунтованість касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

11. В клопотанні про закриття касаційного провадження позивач зазначив, що постанови Верховного Суду на які відповідач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прийняті за інших фактичних обставин, а тому не є релевантними правовідносинам, що склались у цій справі.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

13. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

14. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

15. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

16. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

17. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

18. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

19. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

20. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

21. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

23. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

24. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

25. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

26. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

27. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

28. За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

29. Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що суд, керуючись принципом «ex-officio», демонструє активність у провадженні, оскільки процесуальним законом його уповноважено самостійно, без отримання на те згоди заінтересованих осіб вчиняти такі дії, які гарантуватимуть, що ухвалені ним рішення повністю відповідатимуть вимогам принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі

30. Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи є відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому окрім заперечень щодо позовних вимог по суті справи відповідач навів доводи стосовно неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

31. Зазначене не враховано судом апеляційної інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням позивача.

32. Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

33. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

34. Верховний Суд констатує, що апеляційний суд в оскарженій постанові, перелічивши надані позивачем докази у підтвердження витрат на правничу допомогу та вказавши про їх наявність в матеріалах справи, не надав оцінки цим документам на предмет їх належності, допустимості та достатності щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, апеляційний суд не досліджував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті наданих послуг (правової допомоги), складність та якість складених документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, ціні позову.

35. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам відповідача стосовно неспівмірності заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, які той наводив у відзиві на апеляційну скаргу.

36. Суд апеляційної інстанції обмежився загальними висновками, що витрати на правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн підлягають присудженню з урахуванням того, що заявлені витрати співмірні з ціною позову та складністю справи, жодним чином не обґрунтовуючи ці висновки.

37. В контексті встановлених обставин та у взаємозв`язку із наведеними вище нормами права Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції в оскарженому рішенні передчасними, оскільки вони зроблені за формального підходу до вирішення питання обґрунтованості понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених доказах, наявних в матеріалах справи.

38. З огляду на те, що в матеріалах справи наявні документи, які апеляційний суд фактично не досліджував під час вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу, а також враховуючи, що сума таких витрат значно перевищує ціну позову колегія суддів зазначає, що визначена судом апеляційної інстанції сума компенсації витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн не є належним чином обґрунтованою.

39. З урахуванням того, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє відображення в мотивах цієї постанови, колегія суддів зазначає, що клопотання позивача про закриття касаційного провадження у зв`язку з наведенням відповідачем нерелевантної практики Верховного Суду (на яку скаржник посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України) є необґрунтованим, оскільки суд касаційної інстанції переглядав оскаржуване судове рішення лише в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд вважає, що скаржником наведено належні доводи в обґрунтування касаційної скарги в розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

40. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

43. Оскільки порушення допущено тільки судом апеляційної інстанції, оскаржене судове рішення апеляційного суду в частині вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню, а справа в зазначеній частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

44. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/10821/21 скасувати в частині вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 46466,66 грн та у цій частині справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 у справі №640/10821/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

А.Ю. Бучик

Судді Верховного Суду