Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.06.2018 року у справі №686/19653/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №686/19653/17

адміністративне провадження №К/9901/5595/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Сапальова Т.В., Боровицький О. А. )

у справі № 686/19653/17

за позовом ОСОБА_3

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання постанови протиправною та її скасування, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 09 жовтня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник) звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №052993 від 26 вересня 2017 року

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26.09.2017 року вона була зупинена інспектором роти №1 лейтенантом поліції Атановим С.В., який вказав, що вона порушила п.8.5-1 ПДР України, оскільки перетнула лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки. На місці вона з даним твердженням не погодилась і вказала, що має намір скористатись правовою допомогою, що було інспектором проігноровано. Їй продемонстрували відеодоказ, з якого не вбачається порушення нею правил дорожнього руху України. Вважає, що звинувачення її у вчиненні адміністративого правопорушення грунтуються на припущеннях, а тому постанова серії БР №052993 від 26.09.2017 року є необгрунтованою та незаконною і підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

3. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України визнання постанови протиправною та її скасування - задоволено.

3.1. Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР №052993 від 26.09.2017 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому ОСОБА_3 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому задоволено повністю.

5.1. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року скасовано.

5.2. Прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом нагрудної камери патрульного поліцейського, що міститься в матеріалах справи та показами свідків. З даних доказів вбачається, що позивач, при дачі пояснень, жодного разу не повідомила про те, що здійснила обгін транспортного засобу Wolkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки останній рухався зі швидкістю менше 30 км/год, а лише виказала своє здивування про перетин суцільної смуги при здійсненні нею маневру. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що пояснення позивача про те, що вона здійснила обгін транспортного засобу лише підтверджують факт вчинення останньою правопорушення, а її свідчення про те, що здійснено обгін був вимушений, оскільки транспортний засіб рухався зі швидкістю менше 30 км/год відносить до показань, як обраний спосіб захисту для уникнення відповідальності за скоєне. А тому відповідач, при винесенні постанови, серії БР №052993 від 26.09.2017 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

7. 29 грудня 2017 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, залишивши в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що пункт 8.5.1 Правил дорожнього руху, за порушення якого її притягнуто до адміністративної відповідальності не встановлює жодних заборон, в тому числі щодо перетину лінії 1.1. горизонтальної дорожньої розмітки. ОСОБА_3 вказала, що даний перетин вона здійснила з метою обгону транспортного засобу, що рухався зі швидкістю менше 30 км/год., що дозволено приписами абзацу 37 п. 1 Розділу 34 Правил дорожнього руху. Доводи відповідача та покази свідка про те, що швидкість руху автомобіля, за кермом якого вона знаходилася, була більшою ніж 30 км/год вважає надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. Крім того, позивач вказала, що відповідачем не надано їй право скористатися правовою допомогою, намір отримати яку вона зазначала патрульному поліцейському. Також скаржником вказано, що судом апеляційної інстанції, в порушення ст. 71 КАС України, тягар доказування було повністю перекладено на позивача, а не суб'єкта владних повноважень, тобто - відповідача.

10. 25 січня 2018 року судом касаційної інстанції отримано відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він зазначає, що твердження, викладені в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, доводи щодо швидкості менше 30 км/год автомобіля, що рухався попереду позивача спростовуються відеозаписом з відеореєстратора патрульного поліцейського, на якому вона визнає перетин суцільної горизонтальної лінії розмітки та не повідомляє про те, що даний маневр зумовлений обгоном транспортного засобу, що рухався зі швидкістю менше 30 км/год. Крім того, розділ 34 Правил дорожнього руху дозволяє перетинати лінію 1.1. для обгону лише поодиноких транспортних засобів із зазначеною швидкістю. Однак із відеозапису, як вказує відповідач, видно, що в момент закінчення обгону позивачем, на зустрічній смузі з`являється транcпортний засіб, що відповідно до п. 1.10 ПДР створило небезпеку для руху.

11. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

12. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

13. 26 вересня 2017 року о 14 год. 53 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_2, на автодорозі М-12 Стрий-Знамянка 219 км, виконуючи обгін транспортного засобу перетнула лінію 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки, чим порушила п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України.

14. 26 вересня 2017 року інспектором роти №1 лейтенантом поліції Атановим С.В. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №052993, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

15. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)

17. абз. 1 п. 1.5. Розділу 1 Правил №1306: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

18. п. 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

19. п. 1.10. Розділу 1 Правил №1306: обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

20. п. 8.5.1. Розділу 8 Правил №1306: Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

21. Абзац 3,4 Розділу 34 Правил №1306: Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

22. Абзац 37 Розділу 34 Правил №1306: Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

23. ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): &?н;..&?в; Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. &?ц;..&?е;

24. п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII): поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

25. ч. 1 ст. 222 КУпАП: &l/;…&g

26. ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

27. Частина 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України): Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

28. Частина 1 статті 69 КАС України: Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

32. Аналіз п. 8.5.1. Розділу 8 та абзацу 3,4 Розділу 34 Правил № 1306 дає підстави для висновку, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху, позначаючи, в даному випадку, межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено. Тобто, перетин заборонених меж проїзної частини, крім випадків об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год, вважається адміністративним правопорушенням та є підставою для накладення адміністративного стягнення, що спростовує доводи позивача про відсутність заборон, передбачених вказаними пунктами Правил.

33. Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_3 щодо ненадання їй права скористатися правом на отримання правової допомоги, позаяк даний факт спростовується висновками суду першої інстанції, зробленими за результатами дослідження в судовому засіданні відеозапису, наданому суду.

34. Суд зауважує, що з аналізу ст. 251 КУпАП, ст. 69 КАС України та матеріалів справи випливає, що доказами у даній справі є відеозапис з відеореєстратора нагрудної камери поліцейського, наданим відповідачем та покази свідків, що були досліджені судами попередніх інстанцій. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

35. Позаяк з матеріалів справи вбачається всебічне дослідження судом апеляційної інстанції відеоматеріалу, наданого відповідачем, тому Судом відхиляються доводи скаржника щодо того, що даний перетин вона здійснила з метою обгону транспортного засобу, що рухався зі швидкістю менше 30 км/год.

36. Крім того, Суд зазначає, що доводи позивача щодо покладення виключно на неї тягара доказування не містять належного обґрунтування, позаяк з матеріалів справи вбачається, що вищевказані докази подавалися судам попередніх інстанцій відповідачем для надання їм належної оцінки.

37. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність складу адміністративного правопорушення, вчиненого скаржником, та відмови у задоволенні позовних вимог.

38. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

39. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

41. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

42. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

43. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року залишити без змін.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа