Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №216/1666/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №216/1666/17

адміністративне провадження №К/9901/688/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Року від 4 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Биканова І.Р.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.),

у адміністративній справі № 216/1666/17 за позовом ОСОБА_2 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача при оформлені розпорядження №176183 від 24 березня 2017 року щодо проведення перерахунку пенсії позивачу та зобов'язати провести з 1 листопада 2016 року перерахунок пенсії, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», включивши в розрахунок заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, компенсацію за невикористану основну відпустку за період роботи з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року та компенсацію за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби 18 років.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 2 листопада 2016 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Нарахування пенсії було здійснено на підставі довідки № 15353/12/11 від 31 жовтня 2016 року про складові заробітної плати за період з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року. В подальшому Управлінням ПФУ проведено перерахунок пенсії, в результаті якого виключено з розрахунку заробітної плати компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 18 років та компенсацію за щорічну основну відпустку за період з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, що призвело до зменшення розміру її пенсії. Вважає, що такі дії не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки на всі виплати включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 4 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача з 1 листопада 2016 року призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», включивши в розрахунок заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, компенсацію за невикористану основну відпустку за період роботи з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року та компенсацію за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби 18 років.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що компенсація за невикористані дні відпустки носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати в розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання збору на обов'язкове державне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір суди виходили з того, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 2 листопада 2016 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Згідно з довідкою Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 15353/12/11 від 31 жовтня 2016 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) ОСОБА_2 нараховано та виплачено інші виплати, серед яких: грошова компенсація у жовтні 2016 року - 7978,68 грн. (за 7 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 20 липня 2015 року по 30 квітня 2016 року - 1509,48 грн.), за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року - 3234,60 грн., за 15 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпуски за стаж державної служби 18 років - 3234,60 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

23 грудня 2016 року позивач звернулась до Управління ПФУ з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням сум грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та стаж державної служби 18 років в кількості 15 календарних днів, однак, листом № 5036/03/24 від 28 березня 2017 року у проведенні перерахунку їй відмовлено у зв'язку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсії деяким категоріям осіб, та не передбачено врахування компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки при визначенні заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державним службовцям.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на всі виплати, в тому числі грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 18 років та компенсацію за щорічну основну відпустку за період з 1 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається виходячи із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини другої та шостої статті 33 Закону №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504/96-ВР)

Відповідно до статті 2 Закону №504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Стаття 24 Закону №504/96-ВР гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Стаття 33 Закону №3723-XII не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону №504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

Таким чином, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону №3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено необґрунтовані рішення, які постановлено без дотриманням норм матеріального права, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Року від 4 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду