Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №813/8164/14

адміністративне провадження №К/9901/27430/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Глушко І.В., Большакова О.О., Макарик В.Я.)

у справі №813/8164/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправними дій, скасування рішення та вимог, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, правонаступником якої є Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій і вимоги про сплату боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, за період, що перевірявся, право адміністрування єдиного внеску належало органам Пенсійного фонду, тому відповідач не мав підстав для проведення перевірки. Крім того, на думку позивача, висновок контролюючого органу про неналежну сплату єдиного внеску за вказаний період є помилковим.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, позов задоволено:

- визнано протиправними дії ДПІ по проведенню перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_2;

- визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000691702 від 02.07.2014 року, вимогу від 19.06.2014 року №Ф-89631702 та вимогу від 18.10.2014 року №Ф-3291-25.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2017 відкрито касаційне провадження.

22.02.2018. справу, в порядку передбаченому Розділом VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, складено акт від 19.06.2014.

В акті, викладено висновок ДПІ про порушення позивачем п.4.10 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, абз. 2,3 ч.1 п. 1, пп. 4 п.2 ч.1 ст. 4, пп. 1. п. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок за 2011рік в сумі 37 782, 54 грн.

На цій підставі ДПІ прийнято:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2013 №Ф-89631702, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37 782, 54 грн.;

- рішення від 02.07.2014 №0000691702 про застосування штрафних санкцій в розмірі 5 667, 38 грн. за несплату донарахованого територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не сплаченого єдиного внеску;

- 18.10.2014 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3291-25 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 29 975, 88 грн. з яких 22 308, 50 грн. - недоїмка, 5 667, 38 грн. - штраф.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).

Станом на 2011 рік органом, уповноваженим відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом був Пенсійний фонд України.

У зв'язку з набранням чинності Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №404-VII від 04.07.2013 та «;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 податкові органи розпочали з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №406-VII, процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи». Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011, 2012 та до серпня 2013 року перевірку повноти сплати позивачем єдиного внеску здійснювали органи Пенсійного фонду, які відповідно до діючого на той час законодавства здійснювали процедури адміністрування.

Відтак саме ці органи повинні закінчити усі наявні на день набрання чинності Законом №406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки, тощо), оскільки законодавством не передбачено правонаступництва органами доходів і зборів (податковими органами) в частині обов'язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за сплатою єдиного внеску за періоди, в яких останні здійснювали адміністрування цього обов'язкового платежу.

За таких обставин судами попередніх інстанцій прийнято правильне рішення щодо відсутності у ДПІ підстав для прийняття оскаржуваних рішень та вимог щодо сплати недоїмки по єдиному внеску за 2011 рік.

Доводи касаційної скарги ДПІ не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентує спірні правовідносини, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер