Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №362/2233/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа № 362/2233/17

провадження № К/9901/30025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Глевахівського селищного голови Жеребцова Валерія Володимировича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Кравченко Л. М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Лічевецького І. О., Мельничука В. П., Мацедонської В. Е.

І. Суть спору

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (надалі також Глевахівська селищна рада), Глевахівського селищного голови Жеребцова Валерія Володимировича (надалі також Глевахівський селищний голова), в якому просив:

1.1. визнати протиправними та скасувати розпорядження Глевахівського селищного голови від 10 квітня 2017 року № 27 «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 », від 15 червня 2017 року «Про внесення змін до розпорядження № 27 від 10.04.2017 р. «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 »;

1.2. поновити його на посаді спеціаліста-землевпорядника Глевахівської селищної ради з 10 квітня 2017 року;

1.3. виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу;

1.4. стягнути з Глевахівської селищної ради 10000,00 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що, перебуваючи на лікарняному з 10 квітня 2017 року, він дізнався, що Глевахівським селищним головою видано розпорядження про звільнення позивача з займаної посади. Це розпорядження позивач вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам, а відтак протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

3. У запереченні проти позову відповідачі наголошували на його безпідставності з огляду на правомірність оскаржуваних розпоряджень.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Розпорядженням Глевахівського селищного голови від 2 січня 2003 року № 4 ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста-землевпорядника Глевахівської селищної ради та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

5. 28 березня 2017 року Глевахівським селищним головою та іншими посадовими особами складено акт про відсутність позивача на робочому місці протягом 3 годин 45 хвилин (з 8 години по 11 годину 45 хвилин).

6. Також, відповідно до акту від 3 квітня 2017 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці протягом 3 годин 30 хвилин (з 8 години по 8 годину 30 хвилин, з 10 години 20 хвилин по 12 годину та з 13 години по 14 годину 20 хвилин).

7. За змістом акту від 4 квітня 2017 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці протягом 3 годин 30 хвилин (з 8 години по 8 годину 30 хвилин та з 13 години до 16 години).

8. 10 квітня 2017 року на підставі зазначених актів Глевахівський селищний голова видав розпорядження № 27 «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 ».

9. За дослівним змістом вказаного розпорядження: «Звільнити з займаної посади ОСОБА_1 з 10.04.2017 р. за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин».

10. Розпорядженням Глевахівського селищного голови від 15 червня 2017 року № 43 унесено зміни до розпорядження від 10 квітня 2017 року № 27, згідно з якими «у зв`язку з виявленням факту перебування позивача на час звільнення на амбулаторному лікуванні та з метою не порушення прав працівника ОСОБА_1 підлягає звільненню з 15.06.2017 р.».

11. Уважаючи вказані розпорядження протиправними, позивач звернувся до суду.

12. В аспекті предмету доказування суд першої інстанції на підставі аналізу посадової інструкції інженера-землевпорядника Глевахівської селищної ради констатував відсутність необхідності присутності позивача протягом всього робочого часу саме в приміщенні селищної ради, оскільки інструкцією передбачено виїзд на місцевість для вирішенню питань поза межами робочого кабінету.

13. Суд також установив, що табель обліку використання робочого часу за березень та квітень 2016 року містить відмітки про відпрацьований восьмигодинний робочий день ОСОБА_1 28 березня 2017 року, 3 квітня 2017 року та 4 квітня 2017 року.

14. Журнал обліку виходу на роботу працівників Глевахівської селищної ради, який містить підпис ОСОБА_1 про вихід на роботу 3 квітня 2017 року та 4 квітня 2017 року.

15. Відповідно до листка непрацездатності серії АВЮ № дов. 246, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 19 квітня 2017 року, стати до роботи дев`ятого травня. За змістом листка непрацездатності серії АДА № 807685, позивач перебував на лікарняному з 10 квітня 2017 року (день звільнення позивача) по 15 квітня 2017 року, до роботи стати 19 квітня 2017 року.

16. З 7 липня 1997 року по день звільнення ОСОБА_1 був членом первинної профспілкової організації Глевахівської селищної ради.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Васильківський міськрайонний суд Київської області постановою від 16 червня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року, позов задовольнив частково:

17.1. визнав протиправним та скасував розпорядження Глевахівського селищного голови від 10 квітня 2017 року № 27 «Про звільнення з займаної посади

ОСОБА_1 »;

17.2. визнав протиправним та скасував розпорядження Глевахівського селищного голови від 15 червня 2017 року № 43 «Про внесення змін до розпорядження № 27 від 10.04.2017 року, "Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1 "»;

17.3. поновив ОСОБА_1 на посаді спеціаліста-землевпорядника Глевахівської селищної ради з 10 квітня 2017 року;

17.5. стягнув з Глевахівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6832,80 гривень;

17.6. стягнув з Глевахівської селищної ради завдану моральну шкоду в сумі 5000,00 гривень.

18. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили недоведеності належними доказами відсутності позивача на робочому місці згідно з відомостями, викладеними у вищеназваних актах від 28 березня, 3 та 4 квітня 2017 року.

19. Також суди дійшли висновку про незаконність звільнення позивача з тих підстав, що останній перебував у день звільнення на лікарняному, а також у зв`язку з відсутністю згоди первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

20. Глевахівська селищна рада подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

21. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі вказаний відповідач наполягає на законності звільнення позивача із займаної посади. Також автор скарги указує на неправильність оцінки з боку судів фактичних обставин справи.

22. У касаційній скарзі Глевахівська селищна рада просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про відмову в позові.

23. Позивач правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

V. Нормативне регулювання

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

26. За приписами статті 1 Закону України від 7 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

27. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування визначені статтею 20 вказаного Закону, за змістом якої крім загальних підстав, передбачених КЗпП, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги,

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

28. Пункт 4 статті 36 КЗпП серед підстав для припинення трудового договору виокремлює розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

29. За змістом пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

30. Відповідно до частин першої-четвертої статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

VІ. Оцінка Верховного Суду

31. Як уже зазначено, на момент звільнення ОСОБА_1 був членом первинної профспілкової організації Глевахівської селищної ради. Доказів отримання згоди на звільнення позивача з посади, як того вимагають вищенаведені приписи трудового законодавства, відповідачі не надали.

32. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що аналіз обставин справи, установлених судами першої й апеляційної інстанцій у їх взаємному зв`язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними, допустимими та достовірними доказами фактів відсутності позивача на робочому місці згідно з відомостями, викладеними у вищеназваних актах від 28 березня, 3 та 4 квітня 2017 року. Зокрема, відповідні відомості спростовані дослідженими судами доказами, а саме показаннями допитаних у суді першої інстанції свідків, табелем обліку використання робочого часу тощо.

33. Наведене дає достатні підстави для висновку про протиправність спірного розпорядження від 10 квітня 2017 року та, відповідно, розпорядження від 15 червня 2017 року, яким унесено зміни в частині дати звільнення позивача.

34. Отже, Васильківський міськрайонний суд Київської області, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для скасування вищеназваних розпоряджень і задоволення відповідних позовних вимог.

35. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують, не містять будь-яких аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та ґрунтуються виключно на власній оцінці фактичних обставин спірних правовідносин.

36. При цьому в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Ухвалені цій у справі судові рішення в частині визначеного судом періоду вимушеного прогулу позивача та суми середнього заробітку за час такого прогулу, а також розмір присудженої на користь позивача суми компенсації моральної шкоди, не є предметом касаційного оскарження.

VІІ. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

38. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІI. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року у справі № 362/2233/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич