Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №686/6278/17

адміністративне провадження №К/9901/324/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (далі - управління ПФУ) на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року (суддя Мороз В.О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (судді Залімський І.Г., Сушко О.О., Смілянець Е.С.), прийняті у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ, третя особа - комунальне підприємство «Спецбудмеханізація» (далі - Підприємство), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду з вимогами: визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови у призначені пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження з 01 по 03 листопада 1987 року згідно з довідкою довідки про заробіток від 16 липня 2017 року № 23 для обчислення пенсії; зобов'язати управління ПФУ зробити перерахунок пенсії згідно з цією довідки, починаючи з 22 лютого 2017 року.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01 по 03 листопада 1987 року здійснював роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та перебував у 3-ій зоні небезпеки 30-кілометрової зони відчуження у м. Прип'ять Київської області, отримував оплату за вказаний період з кратністю 5. Зазначені обставини підтверджуються довідкою центрального архіву Міністерства оборони РФ від 13 листопада 2009 року, військовим квитком, довідкою Підприємства про заробітну плату (грошове забезпечення) від 16 лютого 2017 року № 23, одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, а також узгоджується з Переліком населених пунктів і виробничих об'єктів, де оплата праці здійснюється відповідно з зонами небезпеки (згідно з рішеннями Урядової комісії) в підвищених розмірах від рівня радіації.

04 грудня 1997 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно з причини захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 04 грудня 1997 року № 269619.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 з вкладкою від 09 грудня 1997 року НОМЕР_2.

22 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про врахування при нарахуванні пенсії вище довідки про заробітну плату від 16 липня 2017 року № 23.

Управління ПФУ листом від 14 березня 2017 року відмовило в проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що застосування показника кратності 5 є таким, що суперечить рішенню Урядової комісії від 02 лютого 1987 року № 351.

Вважаючи права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 04 жовтня 2017 року позов задовольнив.

Рішення обґрунтував тим, що надана позивачем довідка про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсною, а тому відмова управління ПФУ провести перерахунок пенсії є неправомірною.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 листопада 2017 року це рішення залишив без змін.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів попередніх інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. У скарзі посилається на неправильне застосування судами матеріальних норм права. Зокрема, зазначає, що суди не врахували вимоги рішення Урядової комісії від 02 лютого 1987 року № 351.

На касаційну скаргу позивач надіслав відзив, в якому просить судові рішення залишити без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив зібрані у справі докази, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-ХІІ визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах Верховний Суд України сформулював раніше, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року (справа № 21-11а15) та Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 року (справа № 358/1179/17).

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко