Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року

Київ

справа №520/7596/19

адміністративне провадження №К/9901/30923/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Мартинюк Н.М.,

Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 (суддя-доповідач - С.О. Чудних)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (суддя-доповідач - О.А. Спаскін, судді - Т.С. Перцова, О.В. Присяжнюк)

у справі № 520/7596/19

за позовом Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теллус-М», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний реєстратор Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясова Тетяна Віталіївна, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Формленд»,

про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Обставини справи

1. Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 17.07.2019 № 2174/5, зобов`язати Міністерство юстиції України відновити державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання якого доручити Державному підприємству «Національні інформаційні системи», яке є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав.

2. Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення до набрання рішенням суду законної сили.

3. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що рішення відповідача від 17.07.2019 № 2174/5 не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову вказує існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказує про врахування наявності ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення.

4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, заяву Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №2174/5 від 17.07.2019, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.07.2019 до набрання рішенням суду законної сили. В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволенні заяви, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що застосовуючи заходи забезпечення позову, судами попередніх інстанцій не наведено жодних обґрунтованих мотивів, з яких вони виходили задовольняючи заяву, а також не містять посилання на відповідні докази, які б давали підстави вважати, що невжиття таких заходів в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Не наведено очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

10. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

11. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

12. Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

13. Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

14. Вказані підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

15. За змістом частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

16. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

18. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

19. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

20. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Оцінка Верховного Суду

21. З матеріалів справи встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 17.07.2019 № 2174/5, зокрема, тимчасово заблоковано Державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

22. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що шляхом прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу порушено гарантоване Конституцією України право позивача на працю, оскільки його діяльність (як державного реєстратора) пов`язана із доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дія оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України фактично унеможливить здійснення позивачем професійної діяльності, а тому суди дійшли висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

23. При цьому, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач жодним чином не позбавлений права на працю та вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.

24. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 826/9263/17 та в ухвалі Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 420/2275/19.

25. Також суд касаційної інстанції зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 17.07.2019 № 2174/5 про тимчасове блокування доступу Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є фактично вирішенням спору по суті, оскільки державний реєстратор в подальшому здійснює діяльність у сфері реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дію якого зупинено, був винесений з підстав порушень порядку державної реєстрації державним реєстратором при вчиненні дій у зазначених вище сферах, що може в подальшому зашкодити правам третіх осіб.

26. При цьому, за результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Крім того, до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

27. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

29. Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 520/7596/19 скасувати.

3. У задоволенні заяви Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

О.О. Шишов,

Судді Верховного Суду