Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа №500/8027/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року (судді: Затолочний В. С., суддів Большакова О. О., Качмар В. Я.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Тернопільській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі також - Відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 2 квітня 2020 року №Ф-6792-54У.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 500/8027/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вважаючи, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року прийнята без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та однобічно, з нехтуваннями правових висновків Верховного Суду, з порушенням принципу доступу до правосуддя та з порушенням норм процесуального права, Відповідач стверджує, що суд апеляційної інстанції, без належних на те правових підстав визнав зазначені ним підстави пропуску строку подання апеляційної скарги неповажними. Відповідач стверджує про те, що він не одержував рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд», а також на електронну пошту, на підтвердження цього надав відповідні докази. Як стверджує Відповідач, рішення суду першої інстанції отримане уповноваженим представником 13 червня 2022 року на підставі поданої заяви про видачу судового рішення.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року про задоволення позовних вимог прийнято у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження. При цьому його повний текст складено 4 квітня 2022 року.

Згідно з довідкою (а.с.55), таке рішення доставлене Відповідачу в його електронний кабінет 7 квітня 2022 року.

При цьому, 9 червня 2022 року Представник Відповідача звернулась до суду першої інстанції із заявою про видачу рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у цій справі.

Так, рішення в письмовому вигляді отримано уповноваженим представником 13 червня 2022 року.

20 червня 2022 року Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року, до якої було додано заяву про поновлення строків.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги представник контролюючого органу стверджував, що повний текст рішення суду першої інстанції отримано представником Відповідача 13 червня 2022 року.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 20 липня 2022 року визнав зазначені підстави такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. У зв`язку із наведеним апеляційну скаргу залишено без руху. При цьому суд звернув увагу на те, що копію оскаржуваного рішення доставлено в електронний кабінет Відповідача 7 квітня 2022 року.

На виконання вимог ухвали Відповідачем подано заяву, в якій в обґрунтування поважності підстав пропуску строків на подання апеляційної скарги зазначено, що:

- повний текст рішення суду першої інстанції отримано представником Відповідача 13 червня 2022 року;

- з 4 квітня по 4 травня у зв`язку із введенням воєнного стану, який безпосередньо впливає на фінансове становище у країні, Відповідач не міг скористатися свої правом на апеляційне оскарження через відсутність коштів на сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які на думку Відповідача, підтверджують об`єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, вважав що копію оскаржуваного рішення доставлено в електронний кабінет Відповідача 7 квітня 2022 року, що підтверджується відповідною довідкою суду першої інстанції про доставку електронного листа. З урахуванням цього суд вважав, що подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована.

У зв`язку із наведеним ухвалою від 9 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Відповідача на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року.

Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З аналізу наведених положень процесуального закону випливає, що у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, а відповідні зазначені підстави поновлення строку визнані неповажними, суд зобов`язаний залишити таку апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику можливості подати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким суд має надати оцінку щодо їх поважності. При цьому за вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є неподання у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо дати отримання Відповідачем рішення суду першої інстанції, як поважної підстави пропуску строку подання апеляційної скарги в аспекті наведених у касаційній скарзі доводів, Суд звертає увагу на таке.

За змістом частини третьої статті 251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

При цьому, як передбачено пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно із частинами першою, п`ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21(надалі також - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

У постановах у справах №459/3660/21, №460/9523/21, №240/13276/21, №380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов високу, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету ГУ ДПС України у Тернопільській області 7 квітня 2022 року, колегія суддів приходить висновку про правильність тверджень суду апеляційної інстанції про вручення рішення суду першої інстанції останньому саме 7 квітня 2022 року, а не 13 червня 2022 року, як вважав Відповідач.

Інші ж доводи Відповідача (про відсутність з 4 квітня по 4 травня 2022 року коштів для сплати судового збору, збої в роботі Електронного суду, ненадходження рішення до системи Електронний суд), які, на його думку, вказують на об`єктивну неможливість вжити дії, спрямовані на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, насамперед не підтверджувались належною доказовою базою.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції витяг з Інформаційно-комунікаційної системи управління документами, який, на думку останнього, підтверджує, що рішення суду апеляційної інстанції вручено його 13 червня 2022 року.

Поряд з цим, слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово у постановах формував висновок, відповідно до якого, номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до відповідача та є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату . Своєчасність реєстрації вхідної кореспонденції, в тому числі і судових рішень, свідчить виключно про організацію роботи підприємства, установи, організації, проте не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки така організація роботи залежить виключно від самої організації.

До суду касаційної інстанції Відповідач подав витяг із системи «Електронний суд», де відображено обсяг доступних йому документів, зареєстрованих у цій системі, лише у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Попри це такий доказ не подавався до суду апеляційної інстанції, а відтак суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо його оцінки в силу визначених процесуальним законодавством меж касаційного перегляду.

Викладення ж у касаційній скарзі нових причин пропуску строку на апеляційне оскарження (про технічні збої в роботі підсистем "Електронний суд") не може свідчити про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, а силу вимог статті 341 КАС України не може бути оцінено судом касаційної інстанції.

Подібний за змістом підхід продемонстрований Верховним Судом у постанові від 9 листопада 2022 року у справі №440/9242/21.

Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.

Аргументи Відповідача, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками апеляційного суду.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 3 345 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.А. Гончарова

Р.Ф Ханова