Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №520/16550/24

адміністративне провадження № К/990/914/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/16550/24,

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Ральченка І.М., суддів Подобайло З.Г., Катунова В.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА Харківської області, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення КДКА Харківської області від 31.05.2024, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з 31.05.2024, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань КДКА Харківської області на користь позивача суму сплаченого судового збору в сумі 1 211,20 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн, а всього: 31 211,20 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 позов задоволено.

ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участь у справі, оскаржила до Другого апеляційного адміністративного суду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №520/16550/24.

ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яке мотивував тим, що оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_2 .

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у справі; закрито апеляційне провадження за апеляційною скарго ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/16550/24.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставини про вирішення судом питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі. Водночас, на відміну від частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду, у тому числі за суб`єктивним критерієм, положення частини першої статті 293 КАС України, крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення, гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Таким чином, особа, яка звертається із апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 293 КАС України, повинна довести наявність правового зв`язку безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності декількох критеріїв: вирішено судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що предметом позову у справі №520/16550/24 є рішення КДКА Харківської області від 31.05.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, тобто, яке безпосередньо не стосується ОСОБА_2 .

Зміст мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного рішення суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, також не дає підстав вважати, що судом першої інстанції вирішувалися питання, які стосуються прав, свобод чи інтересів ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України підстав для закриття апеляційного провадження (якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося).

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, у якій просила вказану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця зазначала, що викладений судом апеляційної інстанції висновок про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/16550/24 не стосується її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків є необґрунтованим.

Як зазначає скаржниця, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції оцінювалися доводи її дисциплінарної скарги стосовно протиправних дій адвоката ОСОБА_1, та пов`язані з цим обставини виконання та розірвання договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2020 №060720-2, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зокрема, суд першої інстанції констатував, що підставою для розірвання вказаного договору було порушення ОСОБА_2 зобов`язань, зокрема в частині оплати гонорару.

Скаржниця доводить, що встановлені судом першої інстанції обставини, пов`язані з наданням їй правової допомоги адвокатом ОСОБА_1, зважаючи на їх преюдиційність у спорі між тими самими сторонами, позбавляють її можливості захисту своїх інтересів як шляхом пред`явлення позову про відшкодування заподіяної шкоди через невиконання обов`язків за договором від 06.07.2020, так і у разі пред`явлення відповідного позову з боку позивача (про стягнення гонорару).

З урахуванням викладеного, скаржниця вважає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 було вирішено питання про її право, інтерес та / або обов`язок, що, відповідно до положень статті 293 КАС України, гарантує їй право на його апеляційне оскарження.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що право на апеляційне оскарження особам, які не були учасниками справи, надається виключно у випадку, якщо суд першої інстанції вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки таких осіб. Водночас, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У цьому контексті позивач зауважує, що рішення суду першої інстанції не створює для ОСОБА_2 жодних юридичних прав та / чи обов`язків, а, з огляду на завдання дисциплінарного провадження, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не може також порушувати особистих прав та / або інтересів ОСОБА_2 як ініціаторки дисциплінарного провадження. У цій справі суд першої інстанції не вирішував питань, які б будь-яким чином стосувалися прав, свобод, інтересів чи обов`язків ОСОБА_2 та не відображав їх у мотивувальній або резолютивній частині рішення.

Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 08.01.2025.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Мацедонській В.Е.

Ухвалою Суду від 13.01.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

ІV. Позиція Верховного Суду

У практиці Верховного Суду вже сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які не брали участі у справі, однак вважають, що рішення суду прийнято щодо їх права, обов`язків чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2024 у справі № 440/14216/23 зауважила, що судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та / або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

У постанові від 27.03.2025 у справі №440/9869/21 Верховний Суд зазначив, що рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та / чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та / чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.

Під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі в справі, суд має з`ясувати, чи буде в зв`язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та / або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та / або обов`язків у майбутньому.

На аналогічні висновки Верховного Суду посилаються скаржник та позивач у касаційній скарзі та відзиві на неї.

Отже КАС України передбачено право особи подати апеляційну / касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, учасником яких є заявник, або у якому містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

Суд зазначає, що предметом цієї справи є рішення КДКА Харківської області від 31.05.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Як установив суд першої інстанції, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був висновок КДКА Харківської області про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2 і 3 частини другої статті 34 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

У вказаному рішенні КДКА Харківської області зазначила, що адвокат ОСОБА_1 порушив присягу адвоката України та одночасно з цим вчинив грубе порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України в цілому, а саме: допустив порушення вимог статей 7, 8, 11, 12, 12-1, 25, 27 Правил адвокатської етики, так як всупереч наданих йому повноважень не виходив з пріоритету інтересів своєї клієнтки ОСОБА_2 ; некомпетентно, недобросовісно виконував свої професійні обов`язки, поводив себе нечесно, недобропорядно та негідно.

Визнаючи протиправним та скасовуючи вказане рішення КДКА Харківської області від 31.05.2024, суд першої інстанції дійшов висновку про його невмотивованість. Так, проаналізувавши, зокрема, обставини виконання адвокатом ОСОБА_1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2020 №060720-2, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції встановив відсутність у діях адвоката ОСОБА_1 порушень Присяги адвоката та Правил адвокатської етики.

Таким чином, обставини виконання адвокатом ОСОБА_1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2020 №060720-2 судом першої інстанції оцінювалися виключно в контексті того, чи становлять дії адвоката ОСОБА_1 склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2 і 3 частини другої статті 34 Закону №5076-VI.

Цивільно-правовий аспект виконання договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2020 №060720-2, на якому наполягає скаржниця, зазначаючи, що вказані висновки суду першої інстанції є перешкодою для застосування передбачених цивільним законодавством способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема стягнення шкоди внаслідок порушення умов договору, перебуває поза межами спірних правовідносин, у зв`язку з чим і не оцінювався судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, посилання скаржниці на те, що встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 обставини щодо виконання договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2020 №060720-2 мають безпосередній та прямий вплив на її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки внаслідок встановлення певних фактів щодо ОСОБА_2 , які не потрібно доказувати при розгляді іншої (цивільної) справи, є безпідставними.

За таких обставин Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що ухвалене судом першої інстанції судове рішення, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, не порушує прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_2 , у зв`язку з чим в неї не виникло права на його апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №520/16550/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

О.В. Кашпур