Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №810/3713/15 Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №810/37...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2018 року

Київ

справа №810/3713/15

адміністративне провадження №К/9901/7955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргуКиївської міської митниці Державної фіскальної служби Українина постановуКиївського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року (суддя О.Є Брагіна)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року (колегія суддів: О.Г. Хрімлі, О.М. Ганечко, А.Ю. Короткіх)у справі№810/3713/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»доКиївської міської митниці Державної фіскальної служби Українипровизнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 17 лютого 2015 року №100260002/2015/000117/1; від 16 лютого 2015 року № 100260002/2015/000115/1; від 16 лютого 2015 року № 100260002/2015/000114/1; від 23 лютого 2015 року № 100260002/2015/000142/1; від 23 лютого 2015 року № 100260002/2015/000141/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000156/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000155/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000153/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000152/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000148/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000150/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000151/1; 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000154/1; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000149/1; від 10 березня 2015 року № 00260002/2015/000168/1; від 10 березня 2015 року № 100260002/2015/000166/1; від 10 березня 2015 року № 100260002/2015/000167/1; від 10 березня 2015 року № 00260002/2015/000165/1; від 10 березня 2015 року № 00260002/2015/000163/1; від 10 березня 2015 року № 00260002/2015/000164/1; від 16 березня 2015 року № 00260002/2015/000194/1; від 16 березня 2015 року № 00260002/2015/000193/1; від 16 березня 2015 року № 00260002/2015/000192/1.

В обґрунтування позову вказано, що для митного оформлення товарів, що надійшли на підставі зовнішньоекономічного контракту, позивачем до Митниці надано всі необхідні документи в повному обсязі, які свідчать про кількість та ціну товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 17 лютого 2015 року №100260002/2015/000117; від 16 лютого 2015 року №100260002/2015/000115; від 16 лютого 2015 року №100260002/2015/000114; від 23 лютого 2015 року №100260002/2015/000142; від 23 лютого 2015 р. № 100260002/2015/000141; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000156; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000155; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000153; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000152; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000148; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000150; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000151; 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000154; від 03 березня 2015 року № 100260002/2015/000149; від 10 березня 2015 року №00260002/2015/000168; № 100260002/2015/000166; № 100260002/2015/000167; №00260002/2015/000165; №00260002/2015/000163; №00260002/2015/000164; від 16 березня 2015 року №00260002/2015/000194; №00260002/2015/000193; №00260002/2015/000192.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваних рішень митного органу про коригування митної вартості товару як таких, що прийняті за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги митниці в частині надання додаткових документів виконано не в повному обсязі, про що зазначено в листах декларанта, а саме Товариством не надано: виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Від позивача відзив на вказану касаційну скаргу до Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами встановлено, що 26 листопада 2014 року між VION Food International B.V. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 709 купівлі-продажу м'ясної продукції.

У лютому-березні 2015 року позивачем заявлено до митного оформлення товар - свиняча печінка морожена без наявності теплової та кулінарної обробки, не консервована, без вмісту складових сумішей, добавок та приправ. Разом із вантажно-митними деклараціями Товариством надані: картка обліку особи, яка здійснює операції із товарами; міжнародні автомобільні накладні; рахунки-фактури до договору на перевезення вантажу; довідки про транспортні витрати; інвойси; страхові поліси; зовнішньоекономічний контракт; договори про перевезення товару; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю товару; резервна позиція та сертифікати про походження товару загальної форми; заяви на перевезення вантажу; сертифікати якості; договори страхування товару.

Відповідачем у процесі опрацювання наданих до митного органу документів встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме є розбіжності у документах, наданих митниці, зокрема, у страховому полісі вказано замовлення, яке декларантом не надане; в п. 9.1 договору про перевезення вантажу зазначено кінцеву дату дії даного контракту за відсутності додаткових угод, які б підтверджували дійсність договору; на товаросупровідних документах відсутній штемпель перевізника, що передбачено п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту; п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту також передбачено замовлення, яке до митного оформлення декларантом не надано; не надано всіх документів, передбачених п. 7.1 контракту, а саме: пакувальний лист.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 1, 3 ст. 53, ч. 2 ст. 58 МК України митним органом запропоновано надати документи на усунення обставин, визначених ч. 2 ст. 58 МК України та на підтвердження включення у повному обсязі витрат, передбачених ч. 10. ст. 58 МК України, зокрема, виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; прейскуранти виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; за власним бажанням інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом перевірки в рамках проведеної консультації в порядку ст. 57 МК України митним органом встановлено, що декларантом не усунуто наявні обставини, визначені ч. 2 ст. 58 МК України. Поданими додатковими документами (роздруківка станом на 23 лютого 2015 року стосовно вартості печінки мороженої свинячої; прайс-листи; комерційні пропозиції) виявлені розбіжності та недоліки не усунуто позивачем, у зв'язку з чим митна вартість товару спірними рішеннями відкоригована.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано Митниці для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Враховуючи викладене та зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, Суд погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваних рішень відповідача.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст