Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2018 року

м. Київ

справа №809/493/16

адміністративне провадження №К/9901/51611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (суддя Кухтей Р.В.) у справі №809/493/16 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, за участю третіх осіб - Приватного підприємства "Санліт-Захід", Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання нечинною та скасування реєстрації.

УСТАНОВИВ

1. 11.05.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Виконавчого комітету Івано-Франкіської міської ради про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень земельної ділянки та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 в частині відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Івано-Франкіської міської ради про визнання нечинним та скасування містобудівних умов та обмеження земельної ділянки, що в АДРЕСА_1 від 19.01.2015 затверджені директором Департаменту містобудування та архітектури, реєстраційний № 05/01/1/01, видані приватному підприємству ПП "Санліт-Захід" для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим приміщенням громадського призначення - відмовлено.

3. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно та в порушення норм права, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 N 109 "Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст" та вимог ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", проведено реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083151740412 від 23.06.2015 ПП "Санліт-Захід" на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Зазначили, що при реєстрації вищенаведеної декларації відповідачем повинні бути забезпечені урахування законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, що ним не було враховано. Вважають вищенаведену декларацію незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.

4. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що відповідачем проведено позапланову перевірку достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083150620165 від 03.03.2015, якою виявлено та зафіксовано порушення актом від 22.06.2015. ПП "Санліт-Захід" усунуто виявлені порушення у сфері містобудування шляхом направлення відповідної декларації про початок виконання будівельних робіт, яку Управлінням зареєстровано 23.06.2015 № ІФ 083151740412.

5. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП "Санліт-Захід", щодо задоволення заявленого позову заперечила та пояснила, що на підставі договору суборенди землі №62 від 08.10.2014, за погодження Івано-Франківської міської ради, ПП "Санліт-Захід" було передано в суборенду земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею - 0,1383 га. Земельна ділянка вільна від забудови (п.З Договору). Жодної інформації про те, що передана в суборенду ділянка порушує межі прибудинкових територій будинків по АДРЕСА_2, а також АДРЕСА_3 немає. Межі прибудинкової території вказаних будинків не є визначеними на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, як того вимагає законодавче визначення поняття "прибудинкова територія" п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

6. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проти задоволення заявленого позову заперечив та зазначив, що в Управління з питань державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області відсутні правові підстави для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083151740412 від 23.06.2015.

7. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2017 задоволено повністю адміністративний позов.

8. Не погодившись з вищевказаною постановою, Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції.

9. Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року вказану вище апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з пропуском особою, яка подала апеляційну скаргу, строку апеляційного оскарження та надано тридцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення виявленого недоліку.

10. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900512881951 особа, яка подала апеляційну скаргу, копію зазначеної ухвали отримала 16 серпня 2017 року.

11. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, особою, яка подала апеляційну скаргу, подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване відсутністю коштів та долучено листи.

12. В ухвалі від 20.09.2017 Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а відтак у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

13. Не погоджуючись з таким рішенням, Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 та направити справу для продовження розгляду. Скаржник в обґрунтування зазначає, що ним було вжито всіх належних заходів для своєчасного подання апеляційної скарги, а саме - своєчасно сплачено судовий збір. Крім того, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя та ускладнювати цей доступ.

14. Ухвалою від 29.11.2017 Вищий адміністративний суд України залишив касаційну скаргу без руху для усунення недоліків.

15. Ухвалою Верховного Суду від 05.01.2018 касаційну скаргу було повернено особі, оскільки у встановлений строк скаржником не виконано вимоги по усуненню недоліків касаційної скарги, зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України, оскільки відповідачем оплачено судовий збір в неповному розмірі, так як за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1600 грн.

16. 24.05.2018 відповідач повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 касаційну скаргу було залишено без руху. 25.06.2018 відповідач усунув недоліки, у зв'язку з чим ухвалою від 04.07.2018 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

17. 20.07.2018 надійшов відзив від Позивача ОСОБА_2

18. Сторонами не було заявлено жодних інших клопотань, крім поновлення строку.

19. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були проаналізовані судом апеляційної інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

20. Відповідно до положень частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. Якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

22. Суд звертає увагу на те, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні зазначати підстави для поновлення строку.

23. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Суд не вбачає жодних об'єктивних причин пропуску строку оскарження майже на 6 місяців.

24. Проаналізувавши наявні матеріали справи, Суд не знайшов жодного обґрунтування того, що Відповідач не міг сплатити судовий збір протягом 3 місяців з певних об'єктивних перешкод. Крім того, Відповідач не надав суду жодних підтверджень того, що ним було вжито всіх можливих заходів задля усунення недоліків у встановлений строк та своєчасної сплати судового збору.

25. Щодо посилань скаржника на практику Європейського суду з прав людини, то Суд вважає за необхідне зазначити, що Конвенція має на меті захист основоположних прав людини, а не держави (державних органів). Тому посилатися на Конвенцію та практику її застосування для обґрунтування захисту державних інтересів недоречно.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

27. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №809/493/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя Н.В. Коваленко