Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №423/1766/17

касаційне провадження №К/9901/16831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 03.07.2017 (головуючий суддя: Лизенко І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 (головуючий суддя: Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі №423/1766/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - УПФУ в Попаснянському районі Луганської області або відповідач), в якому просила:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй пенсії за вислугу років в повному обсязі, тобто 100% - в розмірі 5407,78 грн.;

зобов`язати відповідача виплатити їй недоплачену різницю між фактично отриманою пенсією у повному обсязі, починаючи з квітня 2015 року, та в подальшому виплачувати у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як працівнику прокуратури, у грудні 2014 року на підставі статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-XII) була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70% від суми заробітної плати в розмірі 5407,78 грн. В зв`язку із змінами до законодавства, а також тим, що позивачка продовжувала працювати, виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена з 01.04.2015. Позивачка зазначає, що згодом, у зв`язку з отриманням статусу учасника АТО, виплата пенсії була відновлена, але не в повному обсязі, що є порушенням її прав на отримання пенсії без обмежень.

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017, адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправними дії УПФУ у Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в поновленні пенсії за вислугу років у повному обсязі;

скасовано рішення відповідача від 02.06.2017 про відмову в поновленні пенсії з 01.04.2015, як учаснику бойових дій згідно із заявою від 19.01.2017;

зобов`язано УПФУ у Попаснянському районі Луганської області виплачувати ОСОБА_1 , як особі, яка безпосередньо бере участь в антитерористичній операції та учаснику бойових дій, пенсію за вислугу років у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, починаючи з 01.04.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачці пенсія за вислугу років призначена на підставі Закону №1789-ХІІ, то і виплата її має бути поновлена у раніше призначеному розмірі, тобто з розрахунку 5 407,78 грн. Позивачка має статус учасника АТО, а тому на неї не поширюються обмеження, встановлені частинами п`ятнадцять - вісімнадцять статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону від 02.03.2015 №213-VIII).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що як на момент призначення позивачці пенсії, так і по теперішній час, остання працює на посаді заступника прокурора Попаснянського району Луганської області, а тому з моменту її призначення (23.12.2014) така виплачувалась в розмірі, обчисленому на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), в сумі 2 486,71 грн. Скаржник зазначає, що виплата пенсії за вислугу років у розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1789-ХІІ, можлива лише після звільнення позивачки з органів прокуратури. Таким чином, пенсійний орган вважає обґрунтованим своє рішення про відновлення виплати позивачці пенсії у розмірі 2486,71 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 20.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працює в органах прокуратури України з 02.02.1996 безперервно, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці від 19.12.2014, виданою прокуратурою Луганської області, та трудовій книжці.

З 23.12.2014 позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ на підставі рішення суду у справі №423/134/15-а.

Розмір пенсії обчислено за правилами частини другої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме: 70% від суми місячної (чинної) заробітної плати, який склав 5 407,78 грн, що підтверджується інформацією зафіксованою у протоколі №827 від 04.06.2015 та розпорядженні №161149 від 10.06.2014.

Разом з цим, пенсія позивачці виплачувалася в розмірі, обчисленому відповідно до вимог Закону №1058-IV, в сумі 2 486,71 грн.

Позивачка отримувала пенсію до 01.04.2015.

З квітня 2015 року виплату позивачці пенсії було припинено з посиланням на обмеження, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII).

30.03.2016 позивачка була включена до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, що не заперечується відповідачем. Позивачка отримала відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.09.2016.

У зв`язку з цим 01.04.2016 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про поновлення їй виплату раніше призначеної пенсії. На підставі цієї заяви позивачці з 01.04.2016 поновлена виплата пенсії у розмірі 2 486,71 грн.

19.01.2017 позивачка повторно звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила поновити пенсію у повному обсязі, як учаснику бойових дій, за вислугу років з 01.04.2015 у розмірі 5 407,78 грн.

Рішенням від 27.01.2017 УПФУ в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачці у поновлені пенсії відповідно до її заяви від 19.01.2017, оскільки пенсія їй була поновлена згідно із нормами діючого законодавства.

За результатами судового оскарження цієї відмови постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №423/545/17 адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано УПФУ в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2017 про виплату їй пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ, у повному обсязі.

На виконання судового рішення пенсійним органом повторно розглянуто заяву позивачки від 19.01.2017, за наслідками чого прийнято рішення від 02.06.2017 про відмову їй у поновлені пенсії відповідно до заяви від 19.01.2017 з підстав, що пенсія вже поновлена згідно із нормами діючого законодавства.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини п`ятнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону України 28.12.2007 №107-VI) пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про державну службу», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону №1058-IV, а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон №213-VII, яким внесено зміни, зокрема, до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме: частину п`ятнадцяту змінено чотирма частинами наступного змісту:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується;

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.».

В подальшому дія частини п`ятнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ подовжена з 01.01.2016 по 31.12.2016 - Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 за №911-VIII; з 01.01.2017 по 31.12.2017 - Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 за №1774-VIII.

Поряд з цим, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №213-VII обмеження щодо виплати пенсії, (…), передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду у тому числі до пенсій, (…), що призначені особам, (….) які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (…).

Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України по стройовій частині від 17.03.2015 №76 та інформації зазначеної у довідці про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданою прокуратурою Луганської області від 30.03.2016 №11-277, ОСОБА_1 була включена до складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

У зв`язку з цим позивачці з 01.04.2015 була поновлена виплата пенсії в обмеженому розмірі 2486,71 грн, як особі, що не звільнена з органів прокуратури.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що позивачка відноситься до кола осіб, на яких обмеження, встановлені частинами п`ятнадцятою - вісімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції Закону №213-VIII), не поширюються.

Пенсія за вислугу років, до запровадження обмежень, позивачці була призначена у розмірі 70% місячної заробітної плати, яка складає 5407,78 грн, а тому з огляду на встановлені законодавцем пільги щодо учасників антитерористичної операції, пенсія має бути відновлена ОСОБА_1 у раніше призначеному розмірі.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 03.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі №423/1766/17залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна