Історія справи

Постанова КАС ВП від 21.09.2023 року у справі №200/10250/21
Постанова КАС ВП від 21.09.2023 року у справі №200/10250/21
Постанова КАС ВП від 21.09.2023 року у справі №200/10250/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 200/10250/21

адміністративне провадження № К/990/2791/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Загороднюка А.Г.,

Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 (головуючий суддя - А.С. Зеленов)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 (головуючий суддя - Т.Г. Гаврищук, судді - А.А. Блохін, І.В. Сіваченко)

у справі № 200/10250/21

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора,

Донецької обласної прокуратури

про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

установив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 4 від 16.03.2021 про неуспішне проходження атестації заступником начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24.06.2021 № 1921-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та в Донецькій обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній (рівноцінній) посаді заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області, з 01.07.2021;

- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.07.2021 по дату винесення судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур є необґрунтованим та протиправним, звільнення позивача з органів прокуратури є незаконним та безпідставним. Обґрунтовуючи вимоги щодо протиправності рішення кадрової комісії позивач зазначає, що тестування на знання законодавства було проведено без урахування спеціалізації працівників прокуратури, чим створено дискримінаційні умови для прокурорів з різною спеціалізацію. Також позивач вказує про порушення кадровою комісією строку оприлюднення переліку тестових питань для іспиту. Крім того, позивач вказує про погане самопочуття під час складання іспиту, про що було повідомлено кадрову комісію заявою після складання іспиту, проте така кадровою комісією не розглядалась. Наголошує про невмотивованість рішення кадрової комісії, оскільки таке містить лише посилання на кількість отриманих позивачем балів за результатами іспиту. Обґрунтовуючи вимоги щодо протиправності наказу про звільнення позивач вказує про відсутність законних підстав для його звільнення з посади за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», оскільки відсутній факт ліквідації, реорганізації Прокуратури Донецької області або скорочення кількості прокурорів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за результатами складання іспиту з використанням комп`ютерної техніки у формі анонімного тестування, з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, позивачем набрано 60 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Відповідно, наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації є підставою для прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача у відповідності до підпункту пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Короткий зміст касаційної скарги

5. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що станом на момент подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо:

- застосування до прокурора положень пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктів 7-9 розділу I Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, в частині винесення рішення про неуспішне проходження атестації та недопущення до наступних етапів атестації за умови порушення Офісом Генерального прокурора вимог пункту 2 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, - неналежного затвердження та несвоєчасного опублікування питань на тестування;

- застосування до позивача, призначеного після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», на адміністративну посаду в прокуратурі області, положень підпункту 1 пункту 8 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» в частині непоширення на нього обов`язку проходження атестації.

8. Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позивач вказує, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про дослідження нового доказу у справі, а саме: лист Офісу Генерального прокурора, який свідчить, що під час тестування позивача використовувались питання, відмінні від тих, що затверджені перед іспитом та розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Недослідження вказаних доказів, на переконання позивача, унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

9. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення відповідачем вимог Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, щодо своєчасного оприлюднення переліку питань для іспиту. Позивачем наголошується на непоширення на позивача положення про проходження атестації внаслідок призначення на адміністративну посаду після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Позиція інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

Рух касаційних скарг

11. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. ОСОБА_1 з 2005 року працював в органах прокуратури України на різних посадах.

14. Наказом прокурора Донецької області № 52-к від 23.01.2020 призначений на посаду заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області.

15. ОСОБА_1 08.10.2019 подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку 15.10.2019 спрямовано до Генеральної прокуратури України.

16. За результатом проходження тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрав 60 балів.

17. Рішенням шістнадцятої кадрової комісії № 4 від 16.03.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» у зв`язку із набранням позивачем за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 60 балів, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, позивача не допущено до проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, припинено його участь в атестації та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.

18. На підставі вказаного рішення, наказом керівника Донецької обласної прокуратури № 1921-к від 24.06.2021, керуючись підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.06.2021.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

19. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

22. Зі змісту ухвали про відкриття касаційного провадження у справі слідує, що провадження у справі відкрито на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. Надаючи оцінку доводам позивача про непоширення на позивача положення про проходження атестації, у зв`язку із тим, що 23.01.2020 ОСОБА_1 було призначено на адміністративну посаду, передбачену пунктом 10 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру», тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Верховний Суд зазначає наступне.

24. Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру».

25. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади: 1) Генерального прокурора; 2) першого заступника Генерального прокурора; 3) заступника Генерального прокурора; 4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) керівника обласної прокуратури; 7) першого заступника керівника обласної прокуратури; 8) заступника керівника обласної прокуратури; 9) керівника підрозділу обласної прокуратури; 10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури; 11) керівника окружної прокуратури; 12) першого заступника керівника окружної прокуратури; 13) заступника керівника окружної прокуратури; 14) керівника підрозділу окружної прокуратури; 15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.

26. Аналізуючи вказані положення закону, Верховний Суд за подібних правовідносинах у постанові від 24.09.2021 у справі № 280/4314/20, сформував правовий висновок, відповідно до якого підставою для застосування вищевказаних положень є сукупність двох умов: призначення прокурора на відповідну посаду після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і таке призначення має відбуватися на посади в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.

27. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 26.05.2022 у справі № 420/46282/20, від 16.06.2022 у справі № 120/2222/20-а. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи.

28. Так, судами встановлено, що наказом від 23.01.2020 позивач призначений на посаду заступника начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області.

29. Водночас, наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11.09.2020.

30. Враховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що підстави для застосування до позивача приписів підпункту 1 пункту 8 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» відсутні, оскільки позивача призначено на посаду 23.01.2020, тобто до початку роботи обласних прокуратур, зокрема Донецької обласної прокуратури.

31. Надаючи оцінку доводам скаржника про порушення відповідачем вимог Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, що виразилось у несвоєчасному оприлюдненні переліку питань для іспиту, колегія суддів зазначає про таке.

32. Насамперед, Суд враховує, що такі твердження позивача були відхилені судом першої інстанції, з огляду на їх непідтвердженість.

33. Крім того, як слушно зауважив суд першої інстанції, позивач був обізнаний про необхідність проходження ним атестації з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», тобто з 25.09.2019.

34. Пунктом 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.

35. Суд звертає увагу, що анонімне тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора здійснюється для оцінки професійної компетентності прокурора. У цьому випадку йдеться про наявну професійну компетентність прокурора, а не набуті знання напередодні тестування.

36. Тому у спірних правовідносинах не може йти мова про те, що несвоєчасне опублікування переліку тестових питань, а в даному випадку, як зазначає позивач таке відбулось за неповних 6 днів до дати складання іспиту, в підсумку може вплинути на отриману кількість балів прокурором за результатами складення іспиту.

37. Фактично аргументи касаційної скарги щодо протиправності рішення кадрової комісії зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою питання, які мали значення для правильного вирішення справи та, на думку скаржника, вливають на результат проходження позивачем атестації.

38. Зокрема, скаржник зазначає про порушення організаційних питань, які стосуються несвоєчасного опублікування переліку тестових питань; невідповідності питань під час тестування тим, що були затверджені перед іспитом та розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

39. Вказане, на переконання колегії суддів, фактично, свідчить про намагання позивача спростувати отриманий негативний результат.

40. Верховний Суд зазначає, що атестація прокурорів проводилася на підставах, визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і виданих на його виконання підзаконних нормативно-правових актах.

41. При вирішенні спору про правомірність рішення кадрової комісії у межах цієї справи суд досліджує ті докази й з`ясовує ті обставини й факти, з якими згадані вище норми законодавства пов`язують настання певних юридичних наслідків. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій досліджували в достатньому обсязі матеріали, які стосувалися проходження позивачем першого етапу атестації, й надали їм належну правову оцінку.

42. З огляду на те, що підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прямо передбачено звільнення прокурорів та слідчих органів прокуратури, яке пов`язане, зокрема, з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, оскаржуваний наказ про звільнення позивача із займаної посади та органів прокуратури у цьому випадку виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

43. Посилання позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права судом відхиляються, оскільки порушення, про які вказує позивач не є обов`язковою підставою для скасування судових рішень, визначені у частині третій статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 200/10250/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов