Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №804/7373/15

адміністративне провадження №К/9901/15605/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Барановського Р.А. від 18 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 25 травня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року по справі № 804/7373/15 задоволено адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а саме:

стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 42872, 46 грн, пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 943,14 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі № 804/7373/15.

13 січня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, за заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, видано виконавчий лист по справі № 804/7373/15, в якому, з огляду на час набрання законної сили рішенням суду, зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 10 лютого 2016 року.

17 січня 2017 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В обгрунтування заяви, позивач посилався, на те, що він неодноразово звертався до канцелярії суду із заявами про видачу виконавчого листа по справі № 804/7373/15, однак виконавчий лист виданий лише 13 січня 2017 року, що призвело до спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено, поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 804/7373/15.

Задовольняючи заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем вживались передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо отримання виконавчого листа у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що підтверджується письмовими листами наявними в матеріалах справи. Оскільки, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено не з вини заявника, суди визнали поважною причину пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні заяви Дніпропетровського обласного відділення про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що позивачем не наведено аргументів поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», об'єктивно позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду за отриманням виконавчого листа, а просто не виявляв зацікавленості у власній справі, натомість, суди помилково поновили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/7373/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.В. від 11 червня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі № 804/7373/15 задоволено адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 42872, 46 грн, пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 943,14 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі № 804/7373/15.

Згідго з частиною третьою статті 254 КАС України (в редакції, чинній на момент відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі № 804/7373/15) постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року по справі № 804/7373/15 набрала законної сили 09 листопада 2015 року.

На спірні правовідносини поширюються нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин - Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (чинний на час видачі виконавчого документа).

Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 261 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення), стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.

Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 2а-12192/09/0470.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та поновлення цього строку Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів посилалось на те, що через об'єктивні обставини (суд, незважаючи на заяви позивача, що надійшли 06 серпня 2015 року та 08 червня 2016 року виконавчий лист своєчасно не видав, на момент його отримання закінчився встановлений законом строк пред'явлення до виконання), стягувач був позбавлений можливості отримати виконавчий лист, що відбулось не з його вини.

13 січня 2017 року позивачем було отримано виконавчий лист в якому вказано, що постанова суду від 09 липня 2015 року набрала законної сили 09 листопада 2015 року, а строк пред'явлення виконавчого листа - 10 лютого 2016 року.

Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено позивачем з поважних причин, а саме з огляду на несвоєчасний розгляд концелярією суду заяв позивача, суди у цій справі дійшли обґрунтованого висновку про необхідність поновлення позивачу строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року, зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини «Воротнікова проти України» від 14 лютого 2008 року (заява № 1225/02) зазначено про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Згідно з пунктом 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко