Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №813/4093/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2019 року

м. Київ

справа №813/4093/14

адміністративне провадження №К/9901/2433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Анцупова Т. О., Кравчук В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. (суддя - Кедик М. В. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. (судді - Глушко І. В., Большакова О. О., Коваль Р. Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Львівській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,6497 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області;

- зобов'язати розглянути питання та прийняти рішення щодо заяви про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,6497 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відмова відповідача в затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що додані ним до заяви документи не підтверджують досвід роботи у сільському господарстві - не відповідає чинному законодавству.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Львівській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району, викладену в листі від
23.04.2014р. №31-13-0.5-3762/2-14.

Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Львівській області розглянути клопотання від 02.04.2014р. про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,6497 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Львівській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області, викладену в листі від 23.04.2014р. №31-13-0.5-3762/2-14.

Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Львівській області розглянути клопотання від 02.04.2014р. про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,6497 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що особа, зацікавлена у отриманні у власність або оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства звертається з відповідною заявою, до якої повинна надати, крім інших, документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Разом з тим, надані позивачем документи не підтверджують його досвід роботи в сільському господарстві, у зв'язку з чим управлінням правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 9,6497 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2014р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Львівській області із заявою про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 9,6497 га на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

До поданої заяви позивач додав:

-проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 9,6497 га на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області з виправленими недоліками, на які вказав відповідач у попередньому листі від 05.12.2013р. ;

-копію паспорта;

-копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №906145;

-копію свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого 24.12.2010р. серії НОМЕР_1;

-копію свідоцтва платника єдиного податку, виданого 31.05.2012р. серії НОМЕР_2.

Листом від 23.04.2014р. №31-13-0.5-3762/2-14 відповідач, з посиланням на ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" повідомив позивача про те, що додані ним документи не підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі та позивачу запропоновано звернутися до суду для оскарження такої відмови.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що на підтвердження досвіду роботи у сільському господарстві, позивачем до заяви від 02.04.2014р. було надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №906145 з якого вбачається, що основними видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є вирощування інших однорічних та дворічних культур, надання ландшафтних послуг.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ №476433 така діяльність здійснюється позивачем з
23.01.2008р.

Враховуючи, що шість років є періодом часу, достатнім для здобуття мінімально необхідних знань та вмінь з технологій використання земельних ресурсів і вирощування рослинницької продукції, суд дійшов висновку, що позивач має достатній досвід роботи у сільському господарстві для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Крім того, суд виходив з того, що оскільки перелік документів, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві не затверджений, відповідач не мав права вимагати від позивача інших документів, які чітко не визначені чинним законодавством, а тому при розгляді питання щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства Головне управління Держземагенства у Львівській області мало виходити саме з тих документів, які надав ОСОБА_1 та не вимагати від останнього документів, надання яких не затверджено на законодавчому рівні.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи, що резолютивна частина постанови суперечила висновками її мотивувальної частини, зокрема щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку щодо її скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви і доводи наведені у касаційній скарзі висновки судів не спростовують, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивачем надано необхідні для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки документи, відповідачем протиправно відмовлено у його затвердженні, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Посилання в обгрунтування касаційної скарги на те, що додані позивачем до заяви документи не підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність відповідної освіти, також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки судами встановлено, що позивачем надано документи, які на його думку підтверджують наявність такого досвіду, а законодавчо визначеного Переліку таких документів на час виникнення спірних правовідносин затверджено не було.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи, що при ухваленні судових рішень апеляційним судом порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Т. О. Анцупова

В. М. Кравчук