Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.10.2018 року у справі №826/6692/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/6692/16

адміністративне провадження № К/9901/63558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Бучик А. Ю., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду у місті Києві, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто-Буд-Інвест", про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Власенкової О. О. від 16 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А. Ю., Файдюка В. В., Літвіної Н. М. від 6 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 1), Головного інспектора будівельного нагляду у місті Києві (далі - головний інспектор, відповідач 2), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент ДАБК м. Києва, відповідач 3), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Місто-Буд-Інвест" (далі - третя особа "Місто-Буд-Інвест", третя особа), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту ДАБК у місті Києві, яка полягає у непроведені на підставі звернення ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та у нескладані за результатами державного архітектурно-будівельного контролю акта перевірки;

- зобов'язати Департамент ДАБК у місті Києві провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої скласти акт перевірки;

- визнати протиправною бездіяльність головного інспектора, яка полягає у непроведені на підставі звернення ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження органами державного архітектурно-будівельного контролю містобудівної діяльності та у нескладені за результатами державного архітектурно-будівельного нагляду акта перевірки;

- зобов'язати головного інспектора провести на підставі звернення ОСОБА_1 перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження органами архітектурно-будівельного контролю містобудівної діяльності, за результатами якої скласти акт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поруч з будинком, де мешкає позивач, здійснюється будівництво житлового багатоквартирного будинку за відсутності, на думку позивача, відповідних на те документів. На звернення позивача до Департаменту ДАБК у місті Києві щодо факту незаконного будівництва останнім не проведено відповідної перевірки, що свідчить про ухилення від виконання покладених на цей орган повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Наведене, як вважає позивач, свідчить про протиправну бездіяльність відповідачів та суперечить приписам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачами не було проведено позапланову перевірку ТОВ "Місто-Буд-Інвест" на підставі звернення позивача від 22 лютого 2016 року, що свідчить про їх протиправну бездіяльність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулася із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що під час виїзду на місце перевірки головним інспектором не було виявлено представників ТОВ "Місто-Буд-Інвест", документи щодо будівництва інспектору не надавались, а тому у силу вимог пункту 9 Порядку № 553 перевірка не могла бути проведена.

Скаржник також звертає увагу суду на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправну бездіяльність відповідачів, оскільки Департаментом ДАБІ у м. Києві було направлено лист № 10/26-65/1403/09 від 14 березня 2016 року до органів Національної поліції щодо сприяння у проведенні перевірки, про що повідомлено позивача як скаржника.

Крім того, скаржник вказує, що у подальшому посадовими особами ДАБІ України було проведено перевірку на АДРЕСА_1 та складено акт від 21 вересня 2016 року, що свідчить про фактичне виконання позовних вимог.

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ДАБІ України не надходило, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 9 жовтня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/6692/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Скаржником подано клопотання про забезпечення його участі у касаційному розгляді справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач проживає у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2.

У лютому 2016 року поруч з указаним будинком на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розпочато будівництво "Житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" (замовник будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест ", підрядник ТОВ "БК Азур Груп", проектувальник ТОВ "Архіматика", кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:1330006).

Згідно з доводами позивача із дозвільної документації у замовника будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест" наявна лише декларація про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрована Департаментом ДАБІ у місті Києві від 1 грудня 2015 року № КВ 030153351184.

23 лютого 2016 року позивач звернувся зі скаргами до Департаменту ДАБІ у місті Києві та до головного інспектора будівельного нагляду в м. Києві, в яких просив:

- вжити заходи щодо припинення незаконного будівництва "Житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" за адресою: м. Київ, вул. Річна, 4 (замовник будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест ", підрядник ТОВ "БК Азур Груп", проектувальник ТОВ "Архіматика", кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:1330006);

- провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства особами, які здійснюють будівництво "Житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" за адресою: м.

Київ, вул. Річна, 4 (замовник будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест", підрядник ТОВ "БК Азур Груп ", проектувальник ТОВ "Архіматика", земельна ділянка - 0,43 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:1330006);

- скасувати декларацію про початок виконання підготовчих робіт № КВ030153351184, подану ТОВ "Місто-Буд-Інвест" в порядку частини 9 статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 рок №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747);

- притягнути суб'єктів містобудування (ТОВ "Місто-Буд-Інвест", ТОВ "БК "Азур Груп", ТОВ "Архіматика") до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, застосувати до них штрафні санкції, передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду перевірити законність реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання підготовчих робіт № КВ030153351184, поданої ТОВ "Місто-Буд-Інвест".

До скарги позивачем долучено фотокартки вищевказаного об'єкту будівництва.

Указані скарги надійшли до Департаменту ДАБІ у місті Києві 23 лютого 2016 року.

Листом від 15 березня 2016 року № 10126-27/1803/10 Департамент ДАБІ у місті Києві повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 466, Департаментом зареєстровано подану замовником будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест" декларацію від 1 грудня 2015 року № КВ 030153351184 про початок виконання підготовчих робіт: "Будівництво житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" за адресою: м.

Київ, вул. Річна, 4.

Також повідомлено про те, що під час виїзду 26 лютого 2016 року з метою проведення перевірки посадовою особою Департаменту встановлено, що за вказаною адресою розпочато роботи із влаштування паркану та планування території будівельного майданчику. На час виїзду відповідальні особи замовника будівництва ТОВ "Місто-Буд-Інвест" були відсутні, документів, необхідних для проведення перевірки не надано. На запрошення до Департаменту уповноважені особи ТОВ "Місто-Буд-Інвест" не прибули, документів та матеріалів, необхідних для перевірки не надали, що свідчить про ухилення останнього від проведення перевірки.

У зв'язку з викладеним, Департамент звернувся до управління поліції у Шевченківському районі у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єкту будівництва за адресою: м. Київ, вул. Річна, 4 та повідомив заявника, що після реагування правоохоронних органів буде проведено перевірку за вказаною адресою та у разі виявлення порушень вжито заходів відповідно до законодавства.

Аналогічного змісту позивач отримав листи Департаменту ДАБІ у місті Києві від 18 березня 2016 року № 10126-17/1803/10, від 7 квітня 2016 року № 10/26-67/0704/0214/Шв.

У листі від 4 квітня 2016 року № 10/26-6/0404/05 Департамент ДАБІ у місті Києві також повідомив позивача про те, що листом від 3 березня 2016 року № 10/26-13/0303/02/4/Шв запросив уповноважених осіб ТОВ "Місто-Буд-Інвест" прибути до Департаменту та надати документи, необхідні для перевірки, які однак не прибули та документів для перевірки не надали. Стверджуючи про відсутність у Держархбудінспекції та її територіальних органів повноважень щодо примусового впливу на суб'єктів містобудування, в листі знову зазначалося про звернення Департаменту до органів Національної поліції щодо сприяння у проведенні перевірки ТОВ "Місто-Буд-Інвест".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ДАБІ України, Департаменту ДАБІ у м. Києві та головного інспектора у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1,4,6 та 7 частини четвертої статті 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною п'ятою статті 41 Закону передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами Національної поліції, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" згідно з додатком № 9 затверджено форму направлення для проведення позапланової перевірки, в якому поміж іншого міститься посилання на наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю із зазначенням його дати та номеру.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва є, зокрема, звернення фізичної особи. Для проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування орган державного архітектурно-будівельного контролю видає наказ про проведення такої позапланової перевірки, направлення на проведення такої перевірки уповноваженій особі, а за результатами її проведення приймає акт перевірки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду 9 грудня 2019 року у справі № 822/836/16, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій посилаються на те, що Департаментом ДАБІ у місті Києві не надано доказів здійснення підготовчих заходів до проведення позапланової перевірки ТОВ "Місто-Буд-Інвест", в тому числі: копії наказу про призначення позапланової перевірки, копії направлення на проведення перевірки, що не заперечується відповідачами.

Наведене дає підстави погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позапланова перевірка Департаментом ДАБІ у місті Києві не призначалася та не проводилася.

Стосовно доводів скаржника про неможливість проведення перевірки на об'єкті "Будівництво житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" за адресою: м. Київ, вул. Річна, 4 через відсутність на місці представника забудовника або замовника, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 14 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Отже, у разі недопуску посадових осіб Департаменту ДАБІ у м. Києві до проведення перевірки, останні зобов'язані були скласти відповідний акт.

Що стосується доводів ДАБІ України стосовно неможливості проведення перевірки ТОВ "Місто-Буд-Інвест" без сприяння органів Національної поліції, то такі доводи не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що органом не видано наказ та направлення, що свідчить про відсутність підготовчих дій та наміру проводити перевірку.

Крім того, відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин не підтверджується факт звернення Департаменту ДАБІ у місті Києві до управління поліції у Шевченківському районі Головного управління Національної поліції у місті Києві з листом від 14 березня 2016 року № 10/26-65/1403/09. Зокрема, зі змісту листа Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва ГУ
МВС м. Києва від 27 квітня 2016 року № 133-03/125/56-2016, адресованого представнику позивача адвокату Рищенко Д. О., судами встановлено, що станом на час написання цього листа звернення з Департаменту ДАБІ у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по вул. Річна, 4 у місті Києві до цього правоохоронного органу не надходило.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Департамент ДАБІ у м. Києві фактично ухиляється від проведення позапланового контролю ТОВ "Місто-Буд-Інвест" за зверненням позивача, що свідчить про невиконання покладених на нього законодавством повноважень, а відтак про протиправну бездіяльність.

Доводи скаржника про те, що стосовно об'єкта будівництва "Житлово-офісний комплекс з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Річній, 4 у Шевченківському районі міста Києва" Департаментом ДАБІ України проведено позапланові перевірки у подальшому на підставі звернення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується актом від 26 серпня 2016 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки підставою для проведення цих перевірок не є звернення позивача від 22 лютого 2016 року. Крім того, проведення цих перевірок не позбавляє вищеназваний Департамент обов'язку вчинити відповідні дії стосовно розгляду та належного реагування на заяву позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачі ухилялися від проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва "Будівництво житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованим приміщенням громадського призначення" за адресою: м. Київ, вул. Річна, 4, замовником якого є ТОВ "Місто-Буд-Інвест", за зверненням позивача, що свідчить про невиконання покладених на них законодавством повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v.

France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає рішення судів попередніх інстанцій без змін, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: А. Ю. Бучик

Н. В. Коваленко