Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №820/5093/16 Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №820/50...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №820/5093/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №820/5093/16

адміністративне провадження №К/9901/40161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській областіна ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 (суддя Г.Є. Бершов)у справі№ 820/5093/16за позовом ОСОБА_2до Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській областіпровизнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення №39186-13 від 16 серпня 2016 року №30187-13 від 16 серпня 2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції №30186-13 від 16 серпня 2016 року на суму 4725,81 грн., №30187-13 від 16 серпня 2016 року на суму 25000,00 грн..

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, внаслідок чого, апеляційну скаргу Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, та встановлено термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

У встановлений судом строк, відповідачем було подано клопотання про надання додаткового часу для усунення недоліків, мотивоване відсутністю коштів на розрахункових рахунках відповідача, виділених на судовий збір у 2016 році, а нових асигнувань ще не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у клопотанні про надання додаткового часу для усунення недоліків було задоволено та продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном на п'ять днів з моменту отримання ухвали.

Відповідачем повторно подано до апеляційного суду аналогічне клопотання, в задоволенні якого ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року було відмовлено, оскільки наведені податковим органом у клопотання обставини не свідчать про наявність підстав для продовження строку для усунення недоліків тому, що наданий термін для усунення недоліків був достатнім. Також, цією ухвалою цього ж суду, подану апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

20 червня 2017 року Слобожанська об'єднана податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши до неї клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з платіжним дорученням №1481 від 13 червня 2017 року про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, оскільки на момент постановлення даної ухвали відповідачем не були виконанні вимоги ухвали апеляційного суду від 18 липня 2016 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для подальшого апеляційного розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що пропуск строку відбувся не з причини несвоєчасного подання апеляційної скарги до суду, а з причин відсутності грошових коштів у відповідача для сплати судового збору, що і позбавило можливості оскаржити належним чином відповідачу рішення суду першої інстанції та незважаючи на докази, які було додано до клопотання про поновлення строку при повторному зверненні з апеляційною скаргою апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

11 грудня 2017 року Вищим адміністративним судом України, касаційну провадження за касаційною скаргою відповідача відкрито.

19 березня 2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Слід додаткового зазначити, що за результатами повторного звернення податкового органу з апеляційною скаргою, до якої було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, її ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та було запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та подати відповідні докази на їх підтвердження.

Проте, в межах наданого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги податковим органом не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних підстав пропуску такого строку та відповідні докази на їх підтвердження.

Крім того, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копія ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана відповідачем 25 липня 2017 року.

Таким чином, оскільки скаржником вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху виконані не були на момент постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Крім того, доводи касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 КАС України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 20 червня 2017 року, тобто через 4 місяці після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати