Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.06.2018 року у справі №804/15156/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 червня 2018 року

справа №804/15156/15

адміністративне провадження №К/9901/13507/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у складі колегії суддів Гімона М.М., Чумака С.Ю., Юрко І.В. у справі №804/15156/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування миної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/00309 від 23 квітня 2015 року, визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600334/1 від 23 квітня 2015 року.

В обгрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обгрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним митної вартості товарів, а також необгрунтовано застосував резервний метод визначення митної вартості товарів у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

3 лютого 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено з підстав того, що наданими разом з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо було підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, тому митний орган обґрунтовано витребував додаткові документи, надати які позивач відмовився, тому відповідач правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за методом 2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.

25 квітня 2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позов задоволено повністю, скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 квітня 2015 року №110010000/2015/00309, прийняту Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби, визнано протиправним та скасоване рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2015 року №110010000/2015/600334/1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.

23 травня 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанцій, 26 травня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Єрьомін А.В.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №804/15156/15 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

1 лютого 2018 року справу №804/15156/15 передано до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме частини 2 статті 19, статті 67 Конституції України, положень статей 31, 33, 52, 53, 54, 58, 64, 337 Митного кодексу України, а також Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, які підлягали застосуванню, просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та запереченнях на апеляційну скаргу Товариства.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, зокрема документів на підтвердження вартості транспортування товару, вказує, що у поданому митниці коносаменті відсутнє зазначення перевізника. Зазначає, що за наслідками контролю співставлення-порівняння даних, заявлених в митній декларації, та даних, які містяться в базі даних стосовно митного оформлення аналогічних товарів виявлено різницю в митній вартості на аналогічний товар. Вказує, що до митного оформлення не було подано платіжних документів, а також що ціна, зазначена в прайс-листі виробника товару, визначена без урахування умов поставки та без посилання на будь-які додаткові витрати, включені до такої ціни, що викликало у митного органу сумніви у правильності задекларованої митної вартості товару.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про протиправність коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу без відповідних обгрунтувань.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

24 листопада 2014 року Товариством укладено зовнішньоекономічний контракт №14-1962-12 з іноземною компанією «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S», Туреччина, згідно з умовами якого остання зобов'язується здійснити Товариству поставку вогнетривкої продукції на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці.

На підставі контракту та згідно специфікації до нього №4 від 27 лютого 2015 року продавець постачає на митну територію України на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці товар, а саме: «невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0» з вмістом MgO - min. 8 %, Al2O3 - 90,3% min, CaO - 0,20% max, SiO2 - 0,50% min. по ціні 1137,00 дол. США за 1т.

Специфікацією №4 від 27 лютого 2015 року до контракту визначено 100% оплату вартості поставленого товару протягом 45 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 контракту №14-1962-12 від 24 листопада 2014 року ціни на товар є твердими і не підлягають зміни в межах дії відповідного Додатку.

Відповідно пункту 3.3 контракту, датою поставки при поставці залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля станції Правда Придніпровської залізниці на залізничній накладній. За відомостями залізничної накладної, дата календарного штемпеля станції Правда Придніпровської залізниці - 15 квітня 2015 року.

Пунктами 3.7-3.8 контракту сторони обумовили, що вартість упаковки і маркування входять до вартості товару.

23 квітня 2014 року позивач шляхом подання митної декларації №110010000/2014/002957 звернувся до митного органу для митного оформлення товару, а саме: «невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0» з вмістом MgO - 8 %, Al2O3 - 91,65, CaO - 0,20%, SiO2 - 0,50%. Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження митної вартості товару Товариством до митної декларації надано контракт купівлі-продажу №14-1962-12 від 24 листопада 2014 року, додаток №4 від 27 лютого 2015 року; рахунок №829400 від 3 квітня 2015 року, залізничну накладну №40782328 від 15 квітня 2015 року; коносамент №15/04/300/00619-0000753 від 7 квітня 2015 року; транспортну довідку 062Д/893 від 20 квітня 2015 року; рахунок щодо надання транспортно-експедиційних послуг №0409 від 3 квітня 2015 року; лист компанії, що здійснювала транспортування №273-15 від 9 квітня 2015 року; лист компанії виробника №04075 від 8 квітня 2015 року; сертифікат походження товару №В0632237 від 7 квітня 2015 року; сертифікат якості на товар від 3 квітня 2015 року; листи від 15 квітня 2015 року; прайс-лист виробника; розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару №04097 від 8 квітня 2015 року; копія митної декларації країни відправлення від 3 квітня 2015 року; інформаційний лист виробника товару від 25 лютого 2015 року; пакувальний лист від 3 квітня 2015 року.

З посиланням на наявні розбіжності і невідповідності між даними наданих документів та на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Декларант 23 квітня 2015 року листом 062Д/945 повідомив про відсутність можливості надати додаткові документи на той час.

На підтвердження транспортної складової митної вартості заявлених товарів під час митного оформлення декларантом надано рахунок, виставлений компанією «Realite» компанії - продавцю «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S» від 3 квітня 2015 №0409 (містить відомості щодо вартості транспортування FOB - Аmbarli, Туреччина - DAP-Дніпродзержинськ).

У наданій відповідачу декларантом копії листа продавця «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S» від 8 квітня 2015 року №04075 останній підтверджує відомості щодо оплати перевезення та пропонує врахувати зазначеного інвойсу перевізника в якості угоди на перевезення.

Згідно прайс-листів на 2015 рік, що видані «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», Туреччина, вартість товару (невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0) складає 1137 дол. США.

Згідно наданої виробником калькуляції, собівартість невипаленої цегли KUMAL 7 CER 35/0) складає 1077 дол. США.

23 квітня 2015 року митниця своєю карткою за №110010000/2015/00309 відмовила у митному оформленні товару за митною декларацією №110010000/2014/002957 та прийняла рішення про коригування митної вартості товару №№110010000/2015/600334/1, відповідно до якого митну вартість визначено за методом 2-б у бік збільшення до рівня 1,4643 дол. США/кг на підставі наявної інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів за МД від 8 квітня 2015 року №7000100000/2015/001256.

Підставою для визначення митної вартості за резервним методом стали сумніви, які виникли внаслідок розбіжностей між відомостями калькуляції собівартості №04097 від 8 квітня 2015 року (1077 дол/т на умовах FOB-порт Туреччина), відомостями прайс-листа виробника від 25 лютого 2015 року (1137 дол/т на умовах DAP-Дніпродзержинськ), розрахунками перевізника «Realite» щодо вартості перевезення 60 дол/т з огляду на відсутність в коносаменті вантажовідправника та інших наданих документах посилань на «Realite» як на перевізника. Крім того, надана декларантом Товариства декларація країни експорту у графі 46 містить відомості щодо статистичної вартості імпортованого товару, враховує витрати та транспортування та страхування, які відносяться до частини шляху, який при експорті товарів проходив по території країни експортера, тобто на умовах FOB Стамбул. Враховуючи вагу імпортованого товару, відомостей щодо вартості перевезення розраховані згідно із наданим декларантом рахунком Realite Corporation, Commonwealth of Dominika на перевезення (з урахуванням пояснення стосовно включення у вартість перевезення витрат на фрахт, перевалку, зберігання та залізничне транспортування) на рівні 60 дол.США/т, можна розрахувати вартість оцінюваної партії товару на умовах постачання DАР Дніпродзержинськ. Розрахована вартість імпортованої партії товару не відповідає відомостям зазначеним у графі 22 декларації країни експорту. Відомості декларації країни відправлення (графа 22, на умовах DАР) відрізняються від суми за інвойсом від 3 квітня 2015 року №829400.

На підставі вищенаведених обставин, які відповідач кваліфікував як суттєві розбіжності та невідповідності в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості, відповідач витребував у позивача додаткові документи згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а в подальшому відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості з посиланням на ненадання цих документів та наявності в електронній базі відомостей про митне оформлення подібного товару за вищою ціною.

У зв'язку із незгодою декларанта із прийнятим відповідачем рішенням, за заявою позивача товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Під час дії гарантійних зобов'язань позивачем надано відповідачу висновок експерта ТПП від 22 червня 2015 року, яким підтверджено ринкову вартість товарів за ціною, заявленою позивачем при митному оформленні.

9 липня 2015 року митний орган листом повідомив позивача про відсутність підстав для скасування рішення про корегування митної вартості.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи.

Крім того, цим судом надано оцінку доводам митного органу стосовно розбіжностей в поданих документах щодо порівняння вартості одиниці товару з калькуляції виробника (1077 дол/т) та вартості транспортування цієї одиниці товару на умовах DАР (60 дол/т), які повністю співпадають із вартістю виробника в прайс-листі на відповідних умовах (1137 дол/т) та заявленою ціною за контрактом. Стосовно невіднопідностей цінових даних, вказаних в експортній декларації країни-відправника, суд зазначив, що в ній визначена вартість та ціна всієї партії товару на 161 палеті, до якої входять весь перелік різних товарів відповідно до сертифікату походження та згідно із інвойсом 829400 від з квітня 2015 року, в той час як за МД № 110010000/2014/002957 здійснювалось митне оформлення лише невеликої частини цієї партії товару певної назви на 6 палетах.

В частині вимог надати підтвердження транспортної складової митної вартості, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до умов поставки DAP всі транспортні витрати несе продавець і ці витрати включено до ціни товару, визначену в прайсах.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, висновувався з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини справи, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції висновувався з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Обгрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обгрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року у справі №804/15156/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер