Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2018 року у справі №814/978/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 березня 2018 року

справа №814/978/17

адміністративне провадження №К/9901/5649/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у складі судді Лісовської Н. В. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів Крусяна А. В, Вербицької Н. В., Джабурія О. В. у справі 814/978/17 за позовом Виробничо-торгівельної фірми «Велам» товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

19 травня 2017 року Виробничо-торгівельна фірма «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2017 року за № 0008181411, № 0008171411 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «мито на товар» у розмірі 17319 грн. та про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3463,81 грн. відповідно, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2017 року за № 0008181411, № 0008171411.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що класифікація товару здійснена позивачем згідно з вимогами УКТЗЕД, Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

04 грудня 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

5 грудня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк до 19 грудня 2017 року для усунення недоліків касаційної скарги (суддя Бухтіярова І. О.).

29 грудня 2017 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

3 січня 2018 року ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу прийнято до свого провадження після усунення відповідачем недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк.

09 січня 2018 року ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 814/978/17.

6 лютого 2018 року справа № 814/978/17 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник доводить правомірність своїх дій, відтворює частину акту перевірки та фактично не погоджується з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи.

Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством вимог податкового законодавства з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару від 12 квітня 2017 року №248/14-29-14-11/13842002.

Податковим повідомленням-рішенням від 03 травня 2017 року № 0008181411 за порушення приписів статті 69 Митного кодексу України, Правил 1, 2(а), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товар» у розмірі 17319 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4329,74 грн. Правову підставу застосування штрафної (фінансової) санкції у податковому повідомленні-рішенні не визначено.

Податковим повідомленням-рішенням від 03 травня 2017 року № 0008171411 за порушення пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, Правил 1, 2(а), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19 вересня 2013 року збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3463,81 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 865,96 грн. Правову підставу застосування штрафної (фінансової) санкції у податковому повідомленні-рішенні не визначено.

У висновку акта перевірки встановлено порушення статті 69 Митного кодексу України, Правил 1, 2(а), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» (далі по тексту - Основні правила) від 19 вересня 2013 року, пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України внаслідок здійснення невірної класифікації товарів.

Позивачем протягом 2015-2017 років здійснювалася поставка та розмитнення латексу в листах прямокутної форми, латексних подушок та інших товари різних розмірів, які використовувалися для виробництва матраців різних моделей, згідно контрактів, укладених з "VYROLAT spol.s.r.o" (Чеська Республіка), та специфікацій до них.

Постачальник при оформленні партій поставок листів латексу в своїх експортних деклараціях, пакувальних листах, сертифікатах походження та міжнародних товарно-транспортних накладних самостійно зазначив код класифікації товару 400810000 Вказаний код встановлено на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, з огляду на що позивач зазначив код класифікації товару 400810000 у митних деклараціях. Використання постачальником коду класифікації товару 400810000 підтверджується також його листом від 09 березня 2017 року.

В акті перевірки відповідач посилається на інформацію, розміщену на сайті виробника www.artilat.be, згідно якої вироби BIAL A3 віднесено до категорії "матраци". На підставі цього податкових орган дійшов висновку, що товар "листи вулканізованої незатверділої, пористої гуми" має основні властивості матраца та використовується для виготовлення матраців, для надання завершеного вигляду яким вироби обтягуються чохлом, а отже, повинен такий товар класифікуватися в товарній підкатегорії 940421000.

Під часу судового розгляду судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що латексні листи не є виробами, зазначеними в групі 94 УКТЗЕД, зокрема в підпозиції 940421000 - матраци з пористої гуми, а є лише сировиною для виготовлення латексного матрацу, з дотриманням відповідного технологічного процесу виробництва (технологічної картки), що підтверджується наданими позивачем технічним описом і технологічною карткою.

Щодо доводів касаційної скарги.

За змістом частин першої та четвертої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного.

Пунктом 6 Основних правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Верховний Суд вважає, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією, може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що класифікація товару, отриманого від постачальника «VYROLAT Spol. S.R.O.» (Чеська Республіка) здійснена позивачем згідно з вимогами УКТЗЕД, гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Твердження податкового органу щодо помилкового визначення коду класифікації товарів згідно з УКТЗЕД є безпідставними, а оспорювані податкові рішення-повідомлення - протиправними.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій залишаються без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі 814/978/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Васильєва

В. П. Юрченко