ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа №160/10847/21

провадження № К/9901/35834/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А. А. суддів: Берназюка Я. О., Стародуба О. П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року з питань вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 160/10847/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7"

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради,

треті особи: Департамент торгівлі і реклами Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради

про скасування рішення про демонтаж рекламних засобів та зобов'язання надати доручення відновити демонтовані рекламні засоби.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02 липня 2021 року №693 про демонтаж рекламних засобів;

- зобов'язати доручити Комунальному підприємству "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради відновити демонтовані рекламні засоби (дозволи на розміщення зовнішньої реклами №2470/60, №2470/75, №2470/77, №2470/78) на підставі рішення від 02 липня 2021 року №244 про демонтаж рекламних засобів.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені - Департамент торгівлі і реклами Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року з цією справою об'єднані в одне провадження справи №160/10844/21, №160/10845/21, №160/10846/21 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №693 від 02.07.2021 про демонтаж рекламних засобів.

5.06 липня 2021 року позивачами була подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 02 липня 2021 року №693 про демонтаж рекламних засобів та заборони відповідачу, третім особам, іншим структурним підрозділам Дніпропетровської міської ради, комунальним підприємствам і закладам, що належать до сфери управління Дніпропетровської міської ради, вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій): Товариств з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра ", "Сілл ", "Алесан ", "Тетраграмматон 7".

6. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, яка була залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року, заява про забезпечення позову задоволена частково, внаслідок чого:

- зупинено дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02 липня 2021 року № 693 "Про демонтаж рекламних засобів" до набрання рішення суду у цій справі законної сили;

- заборонено до набрання рішення суду законної сили Виконавчому комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Дніпровській активи" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", розташованих за наступними адресами:

1) просп. Пушкіна, 6 (дозвіл № 2612/13);

2) вул. Титова, 30 (дозвіл № 2612/34);

3) вул. Титова, навпроти ТРЦ Арроlо (дозвіл № 2612/105);

4) вул. Титова - вул. Макарова (дозвіл № 2612/106);

5) просп. Пушкіна - вул. Шмідта, 17 (дозвіл № 2612/111);

6) вул. Шмідта, 16 - просп. Пушкіна (дозвіл № 2612/149);

7) вул. Титова - просп. Олександра Поля (просп. Кірова) (дозвіл № 2612/208);

- заборонено до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Дніпровській активи" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ", розташованих за наступними адресами:

1) просп. Пушкіна вхід до скверу ім. В. І. Леніна (дозвіл № 2470/23);

2) вул. Титова - вул. Суворова (дозвіл № 2470/58);

3) вул. Титова, 32/А (дозвіл № 2470/59);

4) вул. Титова, 25 (дозвіл № 2470/60);

5) вул. Титова - вул. Академіка Янгеля (дозвіл № 2470/61);

6) вул. Титова, 16 (дозвіл № 2470/62);

7) просп. Кірова - вул. Титова (дозвіл № 2470/63);

8) вул. Титова - просп. Кірова (дозвіл № 2470/64);

9) просп. Пушкіна - вул. Юрія Савченка (дозвіл № 2470/75);

10) просп. Пушкіна - вул. Юрія Савченка, 6 б (дозвіл № 2470/76);

11) просп. Пушкіна - вул. Г ромова (дозвіл № 2470/77);

12) просп. Пушкіна - вул. Громова (дозвіл № 2470/78);

13) вул. Титова, в районі буд. 31 (дозвіл № 2470/160);

14) просп. Пушкіна вул. Юрія Савченка (дозвіл № 2470/170);

15) просп. Пушкіна - просп. Кірова (дозвіл № 2470/190);

- заборонено до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Дніпровській активи" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", розташованих за наступними адресами:

1) просп. Пушкіна, 38 (дозвіл № 1675/18);

2) пр. Пушкіна, навпроти будинку 21 (дозвіл № 1675/42);

3) вул. Титова, в районі буд.36 (дозвіл № 1675/77);

4) просп. Пушкіна вул. Юрія Савченка (дозвіл № 1675/92);

- заборонено до набрання рішення суду законної сили виконавчому комітету Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Дніпровській активи" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА", розташованих за наступними адресами:

1) просп. Олександра Поля, 4 (дозвіл № 2782/79);

2) вул. Титова, ТРЦ Аполло (дозвіл № 2782/90);

3) вул. Титова, 8 (дозвіл № 2782/91);

4) вул. Титова, 27 (дозвіл № 2782/93);

- у задоволенні решти вимог, викладених у заяві - відмовлено.

7. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

8. Від Комунального підприємства "Міськсвітло" Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримує вимоги касаційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково заяву про вжиття заходів забезпечення позову, керувався тим, що предметом позовних вимог є законність рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 02 липня 2021 року №693 про демонтаж рекламних засобів, тому в разі демонтажу рекламних засобів, зазначених в оскаржуваному рішенні виконкому, до розгляду справи по суті, виконання судового рішення та поновлення прав позивачів стане неможливим.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ПОЯСНЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

10. Касаційну скаргу мотивовано порушеннями судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

11. Скаржник наголошує, що обставини, які визначено позивачами підставами для забезпечення позову щодо допущення відповідачем та третіми особами численних порушень норм чинного законодавства, яке регулює питання розміщення зовнішньої реклами, при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення: щодо матеріальних витрат позивачів на демонтаж у вигляді оренди техніки та приміщень для зберігання рекламних конструкцій, а також матеріальних витрат у вигляді упущеної вигоди, оскільки на рекламних конструкціях розміщувалася комерційна реклама, за яку клієнтами були сплачені кошти тощо, є фактами, які входять в предмет доказування і мають досліджуватися при розгляді справи по суті позовних вимог.

Наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Обґрунтування зазначеними обставинами ухвали про вжиття заходів забезпечення позову суперечить суті самого інституту забезпечення адміністративного позову.

Обґрунтування позивачів щодо необхідності забезпечення позову базуються виключно на припущеннях останніх, не доводяться належними та допустимими доказами, а тому у суду були відсутні законні підстави для ухвалення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.

12. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 березня 2021 року у справі №260/1168/19, скаржник зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії вищезазначеного рішення є, фактично, вирішенням справи по суті заявлених позовних вимог.

13. Також на підтвердження своєї правової позиції Виконавчий комітет Дніпровської міської ради посилається на практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №160/6846/21.

14. Заявник касаційної скарги стверджує, що ухвала суду першої інстанції не містить належних та переконливих мотивів застосування заходів забезпечення позову.

15. У поясненнях на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Міськсвітло" Дніпровської міської ради підтримує касаційну скаргу, а також зазначає про незаконність дій судів першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

18. Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

19. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

20. За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

21. Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

22. Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

23. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

24. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

25. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

26. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

27. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

28. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

29. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

30. Заява мотивована тим, що на цей час виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято ряд рішень, які скеровані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН", Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА" та Товариству з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ".

31. Суди керувалися тим, що оскільки предметом позовних вимог є законність рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про демонтаж рекламних засобів, є очевидним, що в разі демонтажу рекламних засобів, зазначених в оскаржуваному рішенні виконкому, до розгляду справи по суті, виконання судового рішення та поновлення прав позивачів стане неможливим.

32. Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені оцінкою судами будь-яких доказів. Так само суди не зазначили, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

33. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

34. У постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №260/1168/19, на яку посилається скаржник, зроблено, зокрема, такі висновки:

"27. Таким чином, демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну.

28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі №580/332/19, від 17 жовтня 2019 року у справі №640/7285/19 та від 18 лютого 2021 року у справі №640/3755/20..

30. Слід також зазначити, що у цій справі предметом оскарження є скасування наказів відповідача: від 05 квітня 2019 року № 471 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1136 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-4 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1137 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-6 додатку 1 до наказу; від 12 грудня 2018 року № 1394 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 94 додатку 1 до наказу.

31. Забезпечення позову шляхом зупинення дії вищезазначених наказів є, фактично, вирішенням справи по суті заявлених позовних вимог".

35. Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для незастосування вищенаведеної судової практики.

36. З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послались суди попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

37. Суди не зазначили будь-яких об'єктивних фактів, які дають підстави вважати, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі №420/7826/21.

38. Можливий демонтаж рекламних конструкцій не свідчить про неможливість або ускладнення поновлення у подальшому прав, які позивач вважає порушеними, і у разі поновлення прав позивача у судовому порядку, може бути повернутим на попереднє місце розташування.

39. Посилання суду першої інстанції на те, що вказані місця розміщення рекламних засобів можуть бути надані іншим особам, учасникам ринку розміщення рекламних засобів у м. Дніпрі ґрунтується на припущенні.

40. Також у разі задоволення позову і визнання демонтажу протиправним позивачі можуть звертатися до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

41. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

42. Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що, у цьому випадку, відсутні передбачені процесуальним законом підстави для забезпечення позову.

43. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

44. Колегія суддів вважає, що ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року слід скасувати, а касаційну скаргу задовольнити.

45. При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позов задоволено частково.

46. Тобто, на момент розгляду цієї касаційної скарги заходи забезпечення позову припинили свою дію через набрання чинності рішення у цій справі.

47. З огляду на викладене та на вичерпання дії цим забезпеченням внаслідок набрання законної сили рішенням у справі, немає необхідності у відмові у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу від 06 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі №160/10847/21 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб