Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

Київ

справа №826/13641/18

адміністративне провадження №К/9901/31097/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 у складі судді Вєкуа Н. Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у складі колегії суддів: Земляної Г. В., Лічевецького І. О, Парінова А. Б. у справі № 826/13641/18 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи: Міністерство юстиції України, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи: Міністерство юстиції України, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.08.2018 № 1629 «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону»;

- визнати протиправним та скасувати Припис Національного агентства з питань запобігання корупції про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону від 03.08.2018 № 1629.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 позовні вимоги задоволено.

2.1. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. До Головного територіального управління юстиції у міста Києві 05.07.2018 надійшов запит Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Агентство) від 27.06.2018 № 31-04/28391/18 про надання інформації та копій документів щодо:

- перебування ОСОБА_2 у 2016-2017 роках на посадах у Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві (в тому числі наказів Міністерства юстиції України про призначення та звільнення (переведення) ОСОБА_2 з посади начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві);

- Положення про управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 2016-2017 років;

- матеріалів виконавчих проваджень стосовно виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 у справі № 3/58, що набрала законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду 25.05.2016 (в тому числі виконавчих проваджень ВП № 51676706 та ВП № 51361279);

- заяв сторін, інших учасників виконавчого провадження, їхніх клопотань, що пов`язані з виконанням вказаних виконавчих проваджень;

- всіх рішень посадових осіб органів державної виконавчої служби, пов`язаних з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби у запитуваних виконавчих провадженнях (у тому числі виконавчих провадженнях ВП № 51676706 та ВП № 51361279);

- іншої інформації, яка може сприяти (бути корисною) встановленню дотримання ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції».

3.2. Розглянувши запит Агентства, листом від 19.07.2018 № 2/8/9295 Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві (далі - Управління), за підписом позивача, було надано відповідь на запит, а також частково - документи. Зокрема, було надано Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції, копії наказів Головного територіального управління юстиції в місті Києві від 16.10.2015 № 2772/03 та від 01.11.2017 № 4920/03.

3.3. У наданні інших документів, а саме: матеріалів виконавчих проваджень, Управлінням, з посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», було повідомлено про неможливість їх надання, оскільки нормами чинного законодавства не визначено права Управління надавати особам, які не є сторонами виконавчого провадження документи та інформацію, що стосується того чи іншого виконавчого провадження.

3.4. У відповідь на зазначене, 03.08.2018 відповідачем було прийнято рішення «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень Закону» № 1629 та Припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень Закону № 1629.

3.5. Зі змісту вказаного Припису № 1629 судами встановлено, що відповідачем зазначено про те, що підписуючи лист від 19.07.2018 № 2/8/9295 позивач, як начальник Управління, не виконав законні вимоги Агентства та не надав запитувані відповідачем документи та інформацію, чим порушив положення частини четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції».

3.6. Разом з тим, відповідач вимагав усунути порушення вказаних вимог закону шляхом забезпечення надання матеріалів виконавчих проваджень стосовно виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2016 у справі № 5/58 (у тому числі виконавчих провадженнях ВП № 51676706 та ВП № 51361279), заяв сторін, інших учасників виконавчого провадження, їхніх клопотань, що пов`язані з виконанням вказаних виконавчих проваджень, всіх рішень посадових осіб органів державної виконавчої служби, пов`язаних з оскарженням рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби у запитуваних виконавчих провадженнях (у тому числі виконавчих провадженнях ВП № 51676706 та ВП № 51361279.

3.7. Згідно з вказаним Приписом, відповідач вимагав провести службове розслідування за обставинами порушення начальником Управління ОСОБА_1 вимог частини четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції».

3.8. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що винесені Рішення та Припис № 1629 прийняті без достатніх правових підстав та мають бути скасовані.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивачем вжито усіх заходів щодо виконання завдань, визначених Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, положень Закону «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та дотримано вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Так, судами встановлено, що вищенаведеними положеннями законів визначено особливий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження, який не передбачає можливості надання таких документів на запит Агентства. Крім того, суди зазначили, що відповідачем не надано роз`яснення, у чому саме полягає наявність приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений, а також суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом, що вплинули на об`єктивність чи неупередженість рішення, що також свідчить про недоведеність необхідності надання матеріалів виконавчого провадження. Стосовно копій кадрових наказів відносно ОСОБА_2 судами встановлено, що заявник мав звернутись до Міністерства юстиції України, яким здійснюється призначення/звільнення осіб, які обіймають керівні посади в Управлінні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо наявної у Агентства інформації про порушення ОСОБА_2 вимог законодавства про корупцію. На переконання відповідача, судами хибно застосовано положення Законів України «Про виконавче провадження», «;Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» та не взято до уваги відсутність у внутрішньому наказі Управління інфорамції про віднесення матеріалів виконавчого провадження до документів з обмеженим доступом. Також відповідач стверджує, що судами в порушення норм матеріального та процесуального права належним чином не надано оцінки повноваженням Агентства щодо отримання інформації від органів державної влади.

6. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України 06.07.2005 № 2747-IV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

9. Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII) державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику.

10. Відповідно до пункту 2 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (в редакції, чинній станом на час виникнення оскаржуваних правовідносин, надалі - Положення), Головне територіальне управління юстиції в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та іншими нормативно-правовими актами.

11. Разом з тим, пунтом 10 Положення встановлено, що начальник Головного територіального управління юстиції, в тому числі забезпечує виконання Головним територіальним управління юстиції Конституції та Законів України, Указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін`юсту та доручень Міністра юстиції України, розпоряджень голови відповідної місцевої державної адміністрації.

12. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача про наявність підстав та повноважень отримання доступу до матеріалів виконавчих проваджень № 51676706 та № 51361279.

13. На переконання колегії суддів, цказані доводи спростовуються наступним.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з аналізу запиту Агентства не вбачається надання останнім роз`яснення, у чому саме полягає наявність приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений, а також суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом, що вплинули на об`єктивність чи неупередженість рішення. У зв`язку із цим, не доведено, яким чином матеріали виконавчого провадження можуть надати можливість підтвердити або спростувати існування обставин конфлікту інтересів, про які зазначено у листі.

15. Водночас, положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII встановлено право Національного агентства на одержання інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.

16. Крім того, норми частини четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», визначають, що державні органи, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов`язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію.

17. Проте, в даному випадку відповідачем запитано інформацію, доступ до якої врегулювано спеціальними нормами законодавства, а саме - частиною четвертою статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII.

18. Так, указаною нормою визначено, що право на проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів виконавчого провадження заборонено, крім випадків, передбачених законом.

Зазначена заборона не поширюється на випадки проведення перевірок органів державної виконавчої служби та діяльності приватних виконавців, а також проведення перевірок законності виконавчого провадження в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

19. Водночас, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 13 Закону України «Про запобігання корупції», уповноважені особи Агентства мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв`язку з реалізацією своїх повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законом.

20. Разом з тим, частиною першою статті 15 Закону «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

21. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого проводження, мають право ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

22. Згідно із частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно закону.

Забороняється втручання державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.

23. Крім того, відповідно до пункту 1 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор департаменту ДВС, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, начальник управління ДВС, начальник відділу примусового виконання рішень управління ДВС, начальник відділу ДВС.

Перевірка проводиться спеціально призначеною робочою групою, на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребування з відповідного органу державної виконавчої служби.

24. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує, що витребування у органів державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження врегульовано Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» та полягає у спеціальному порядку таких дій.

25. Твердження скаржника про відсутність у наказі Управління про віднесення інформації до такої, що містить обмежений доступ не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини щодо доступу до матеріалів виконавчого провадження визначені на рівні закону.

26. За таких обставин, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо недоцільності застосування положень профільного законодавства у сфері виконання судових рішень.

27. Також колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правоміності ненадання на запит Агентства інших документів, а саме наказів про призначення та звільнення з посади ОСОБА_2.

28. На переконання Верховного Суду, судами обгрунтовано вказано на те, що для отримання наказів про призначення та звільнення ОСОБА_2 від 20.07.2015 року № 2222/к, 16.10.2015 року № 3370/к, 01.11.2017 року № 4256/к Агентству необхідно було звертатись із запитом до суб`єкта призначення, яким в даному випадку є Міністерство юстиції України.

29. Як встановлено судами, вказане було зазначено у листі-відповіді від 19.07.2018, тому твердження відповідача про те, що позивач не надав документи, чим не виконав законні вимоги Національного агентства та порушив положення частини четвертої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», є необґрунтованими.

30. Доцільно також наголосити, що матеріали адміністративної справи містять висновки Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 від 12.09.2018, відповідно до яких комісією не було встановлено порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також не було виявлено вини позивача.

31. За разультатами розгляду дисциплінарної справи відносно позивача, комісією було рекомендовано закрити дисциплінарне провадження відносно начальника Головного територіального управління юстиції в місті Києві ОСОБА_1 , в порядку частини третьої статті 77 Закону України «Про державну службу».

32. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо вжиття позивачем необхідних заходів щодо виконання завдань, визначених Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, положень Законів України «Про виконавче провадження», «;Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та дотримано вимоги Закону України «Про запобігання корупції».

33. На переконання Верховного Суду, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій та не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

34. Колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні.

35. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на наведене, касаційна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

38. Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.

39. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі № 826/13641/18 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, треті особи: Міністерство юстиції України, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

40. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко