Історія справи

Постанова КАС ВП від 19.09.2023 року у справі №160/13574/22
Постанова КАС ВП від 19.09.2023 року у справі №160/13574/22
Постанова КАС ВП від 19.09.2023 року у справі №160/13574/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 вересня 2023 року

справа № 160/13574/22

адміністративне провадження № К/990/30125/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (судді: Сафронова С. В., Чепурнов Д. В., Мельник В. В.),

у справі №160/13574/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік-Дніпро»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

02 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік-Дніпро» (далі - Товариство, позивач у справі) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 листопада 2021 року:

- №0167640719, яким зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V податкового кодексу України на суму - 123 553 грн та зменшено суму податкового кредиту на 138 700 грн;

- №0167370719, яким застосовано штраф в розмірі 666 206,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- №0167810719, яким застосовано штраф в розмірі 340,00 грн за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- №0165970719, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 24 254,60 грн;

- №0167720719, яким застосовану штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 443 836,00 грн за платежем акцизний податок на пальне;

- №0167600719, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 827 599,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 206 899,75 грн;

- №0167680719, яким застосовано штраф в розмірі 500 000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

- №0167560719, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства на суму 2 438 484,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 444 021 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року по справі №160/13574/22 адміністративний позов Товариства задоволено. Повний текст рішення суду складений 25 квітня 2023 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач 17 травня 2023 року подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі №160/13574/22 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 37 215,00 грн (копію цієї ухвали вручено скаржнику 06 червня 2023 року).

14 червня 2023 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №160/13574/22.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

30 червня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду від 18 квітня 2023 року, в якій серед іншого просило поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. До апеляційної скарги додано платіжну інструкцію № 2457 від 26 червня 2023 року про сплату судового збору за апеляційною скаргою у справі №160/13574/22 в розмірі 37 215 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження (копія цієї ухвали отримана скаржником 13 липня 2023 року).

19 липня 2023 року податковий орган подав до суду клопотання про усунення недоліків, обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження тим, що протягом квітня - травня 2023 року кошти на сплату судового збору були відсутні, що підтверджується службовою запискою, листами № 266/04-36-10-03-22 від 06 квітня 2023 року, № 329/04-36-10-03-22 від 02 травня 2023 року управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, виписками ДКСУ з системи дистанційного обслуговування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06 березня 2023 року, 03 квітня 2023 року. При цьому, в найкоротший строк з моменту отримання коштів на сплату судового збору Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сплатило судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією № 2457 від 26 червня 2023 року, та 30 червня 2023 року звернулось до суду з апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалу від 31 липня 2023 року суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 04 вересня 2023 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №160/13574/22 з суду першої інстанції.

11 вересня 2023 року справа №160/13574/22 надійшла на адресу Верховного Суду.

18 вересня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, Товариство просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі N 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У справі, яка розглядається, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв`язку з затримкою фінансування.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

При цьому, в цій справі, скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.

Колегія суддів враховує, що скаржник просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше, повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, надав докази на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також сплатив судовий збір і подав вдруге апеляційну скаргу у максимально короткі строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Зважаючи на вимоги процесуального закону, практику Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач вжив усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Таким чином, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.

З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/13574/22 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року скасувати, справу №160/13574/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

І. Я. Олендер