Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №810/1187/17

адміністративне провадження №К/9901/9263/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 (головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді: Федотов І.В., Костюк Л.О.) у справі №810/1187/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення пені,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АДІ» (далі - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «АДІ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Броварська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 18.10.2016 по 02.02.2017 за прострочення відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 114021,70 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської ОДПІ на зазначене рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження Броварська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 та направити справу до Київського апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження має об'єктивний та незалежний від скаржника характер у зв'язку відсутністю фінансування, а в силу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд враховуючи майновий сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк та зазначає, що надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутність коштів) на момент звернення із позовом, скаргою (апеляційною, касаційною скаргою) є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір».

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «АДІ» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 судом першої інстанції отримано 24.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з недотриманням вимог ухвал цього суду від 02.06.2017, від 19.06.2017 та від 04.07.2017, а саме: через сплату судового збору не в повному обсязі.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2017, Броварська ОДПІ як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилалась на відсутність кошторисних призначень та обмежене фінансування на сплату судового збору при поданні первинної скарги.

Вказані обставини визнано судом апеляційної інстанції неповажними, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменти отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

В межах строку, наданого для усунення недоліків, Броварською ОДПІ подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що супроводження справи № 810/1187/17 здійснювала представник відповідача Гінгерська В.П., яка 20.09.2017 звільнилась із займаної посади. Після звільнення з посади даного працівника було проведено інвентаризацію та виявлено, що рішення по справі № 810/1187/17 не оскаржено в апеляційному порядку.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації виконання роботи його працівниками не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Неухильне виконання обов'язків не повинно ставитись і в залежність від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу своїх службових обов'язків.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано, що відповідно до платіжного доручення № 545 від 23.08.2017 по справі № 810/1187/17, апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1881,36 грн.

Однак, лише через два місяці після проведення вказаної сплати, а саме - 24.10.2017, відповідачем подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, що свідчить про те, що з моменту здійснення сплати, тобто з 23.08.2017 та до моменту звільнення з займаною посади, тобто до 20.09.2017 представник відповідача Гінгерська В.П. не була позбавлена можливості своєчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу від 24.05.2017, клопотання про продовження строку усунення недоліків поданої апеляційної скарги від 15.06.02017 було підписано представником відповідача Богів Т.М., а заяву про усунення недоліків від 03.07.2017, клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження від 24.10.2017 та апеляційну скаргу від 24.10.2017 - представником відповідача Пальцун С.О., що спростовує доводи відповідача про те, що супроводженням справи № 810/1187/17 здійснювала представник відповідача Гінгерська В.П.

Таким чином, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду