Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №809/3229/14

адміністративне провадження №К/9901/12585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №809/3229/14

за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за заявою Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, постановленої 14 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Черпака Ю.К. (суддя-доповідач), Головчук С.В., Ліпського Д.В., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Карпати» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про:

- визнання неправомірними дій відповідача по включенню в графу 15* розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах без номера та дати з серпня 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_3 суми в розмірі 5647,22 грн.;

- зобов'язання відповідача виключити з графи 15* розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах без номера та дати з серпня 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_4 в розмірі 5647,22 грн.;

- визнання неправомірними дій відповідача по включенню до розрахунків за період липня-серпня 2014 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_5 в розмірі 966,38 грн., за липень-серпень 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_6 в розмірі 2114,58 грн., по пенсіонеру ОСОБА_7 в розмірі 2059,18 грн., по пенсіонеру ОСОБА_8 в розмірі 1463,42 грн., по пенсіонеру ОСОБА_14 в розмірі 1700,00 грн.;

- зобов'язання відповідача виключити з розрахунків за липень-серпень 2014 року та скасувати вимогу по відшкодуванню ДП «Виробниче об'єднання «Карпати» сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_5 в розмірі 966,38 грн., за липень-серпень 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_6 в розмірі 2114,58 грн., по пенсіонеру ОСОБА_7 в розмірі 2059,18 грн., по пенсіонеру ОСОБА_8 в розмірі 1463,42 грн., по пенсіонеру ОСОБА_14 в розмірі 1700,00 грн.;

- визнання неправомірними дій відповідача по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень-серпень 2014 року пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року зазначені судові рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, мотивував своє рішення тим, що визначення нових дат досягнення громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 пенсійного віку правомірно здійснено відповідачем у зв'язку із внесенням змін до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає підвищення пенсійного віку для жінок. Стосовно включення відповідачем у графу 15* розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з серпня 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_3 суми у розмірі 5647,22 грн. то суди дійшли висновку, що відповідач діяв правомірно, оскільки пенсія на пільгових умовах призначена ОСОБА_3 за рішенням суду.

У липні 2016 року Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Карпати» (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) подало до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України позивач, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668, яким внесено зміни до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині позовних вимог щодо включення до розрахунків сум відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування заяви надано копію ухвали суду касаційної інстанції від 15 грудня 2015 року (справа №К/800/29823/15) в якій по іншому застосовано зазначені норми права.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 вересня 2016 року відкрито провадження у справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції) матеріали заяви разом зі справою передано до Верховного Суду.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 8 липня 2011 року №3668) та пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІУ, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" &?е;…&?я;.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже пенсії, призначені відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), підлягають обов'язковому відшкодуванню платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з цим, з 1 жовтня 2011 року редакція статті 26 Закону №1058-IV діє в новій редакції згідно із Законом № 3668-VІ.

Відтак за частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. Тобто жінкам підвищено вік з якого вони набувають права на пенсію за віком в залежності від дати їх народження: від 55 до 60 років.

Отже, на законодавчому рівні з жовтня 2011 року було змінено вік, з досягненням якого особи мають право на призначення пенсії за віком. Водночас, за певними категоріями осіб й надалі зберігається право на пенсію за Законом № 1058-IV на пільгових умовах в разі досягнення віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

Таким чином, особа, яка раніше набула право на пенсію на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) й надалі продовжує її отримувати, а обов'язком підприємства є й надалі відшкодовувати Пенсійному фонду пов'язані з цим витрати. Умовою для припинення такого обов'язку закон встановив досягнення особою віку, з якого пенсія призначається на загальних підставах (відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV). Незалежно від правового регулювання, яке існувало станом на дату набуття особою права на пільгову пенсію, її пенсійний вік (для призначення пенсії на загальних підставах) визначатиметься лише у відповідності з положеннями чинного законодавства, яке регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення і загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У справі, що розглядається встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 01.10.2011 року (час набрання чинності статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону № 3668 від 08.07.2011) не досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (55 років).

Ураховуючи наведені вище положення джерел права, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність дій управління ПФУ щодо внесення до Розрахунків змін стосовно дат досягнення пенсійного віку вказаними особами, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 244 КАС України у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 242, 244 (в редакції, чинній до 15.12.2017), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду