Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №804/7667/17

адміністративне провадження №К/9901/47037/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 (суддя - Коренев А.О.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А., Білак С.В.)

у справі №804/7667/17

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДФС) від 07.11.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДФС не врахувало, що стосовно Підприємства порушено провадження у справі про банкротство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Крім того, при застосуванні штрафних санкцій відповідач порушив встановлені Податковим Кодексом України граничні строки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями Підприємство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та направити справу на новий розгляд. При цьому скаржник зазначив, що суди неповно з'ясували обставини справи, дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

ДФС відзиву на касаційну скаргу не надала, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2014, 20.01.2016 та 19.02.2016 Підприємством подавались до податкового органу декларації з податку на додану вартість із самостійно визначеним платником податку грошовим зобов'язанням.

Ухвалами судів від 06.08.2012 та від 25.12.2013 надавалась відстрочення виконання судових рішень щодо стягнення з Підприємства податкового боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року порушено провадження у справі №904/1525/17 про банкрутство Підприємства, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та введено процедуру розпорядження майном.

За результатами камеральної перевірки Підприємства з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період 14.08.2012 року - 19.02.2016 ДФС складено акт від 13.10.2017, в якому викладено висновок контролюючого органу щодо несвоєчасності сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ.

На цій підставі 07.11.2017 ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0041821211 на суму 4 131 047, 88 грн. про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% за порушення строку сплати податку на додану вартість;

№ 0041871211 на суму 372 195, 89 грн. про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% за порушення строку сплати податку на додану вартість.

Здійснивши аналіз матеріалів справи та правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регламентують, зокрема, положення статей 14, 36, 87, 100, 102, 114, 127, 203 Податкового Кодексу України суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про те, що при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень ДФС не порушено граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податку, а обґрунтованість визначених відповідачем сум штрафних санкцій підтверджена наданими відповідачем розрахунками, яким дано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

Що стосується посилання позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року у справі №904/1525/17 про порушення справи про банкрутство Підприємства, введення мораторію та процедури розпорядження майном, то з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2017 року скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 у справі №904/1525/17, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Підприємства.

Отже, на час проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних рішень ДФС були відсутні підстави що унеможливлювали притягнення платника податків до відповідальності за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Касаційна скарга Підприємства не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, ґрунтується на неправильному тлумаченні відповідачем норм права, що регламентують спірні правовідносини, відтак не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа залишити без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова