Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №750/6773/17

адміністративне провадження №К/9901/2575/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 року (суддя - Логвіна Т.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі

за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області

про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 17 липня 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просило скасувати постанову виконавчого провадження №53480833 від 05.07.2017 року щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 78 грн. 48 коп.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2016 року у справі №750/9644/16-а щодо виплати пенсії гр. ОСОБА_3 виконана до відкриття виконавчого провадження (виплату пенсії поновлено протоколом від 24.02.2017 року, перераховано кошти на картковий рахунок у березні 2017 року). Таким чином, на думку позивача, спірна постанова винесена відповідачем вже після закінчення виконавчого провадження. Крім того, позивач вважає, що відповідачем завищено суми витрат виконавчого провадження, зазначені у спірній постанові.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України відмовлено.

4. Приймаючи рішення у справі, суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів добровільного виконання постанови суду без участі відповідача, а тому винесена відповідачем постанова є такою, що ґрунтується на Законі. Крім того, суд зазначив, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов'язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 р. - без змін.

6. Суд апеляційної інстанції визнав законною та обґрунтованою правову позицію суду першої інстанції щодо того, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у відповідності до вимог ст.ст. 42, 45 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів висловила думку, що витрати за користування позивачем автоматизованою системою виконавчого провадження є такими, що заявлені відповідачем правомірно, а також зауважила, що позивачем не надано суду доказів добровільного виконання судового рішення до моменту звернення стягувача до відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - скаржник) 27 листопада 2017 року звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами при винесенні рішень не враховано існуючої практики щодо розгляду спорів про стягнення виконавчого збору, згідної якої такий збір не підлягає стягненню в разі фактичного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження та у зв'язку з відсутністю проведення виконавчих дій. Судами, на думку скаржника, не враховано, що виплату пенсії гр. ОСОБА_3 поновлено протоколом від 24.02.2017 року та перераховано кошти на картковий рахунок у березні 2017 року. Також скаржник послався на необґрунтованість визначення державним виконавцем суми витрат виконавчого провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити ОСОБА_3 виплату пенсії за віком, яка була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12 квітня 2016 року шляхом перерахування нарахованих сум пенсії на поточний рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_1, відкритий у філії Чернігівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №10024 (МФО 353553, код ЄДРПОУ 09353504).

12. 05.07.2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М. Б. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні №53480833 витрат виконавчого провадження в розмірі 78 грн. 48 коп.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

13. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Пункт 3 частини 1 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII): кошти виконавчого провадження складаються з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

15. Абзац 3 частини 3 статті 42 Закону №1404-VIII: розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

16. Частини 1, 2, 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України №2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - наказ №2830/5): до видів витрат виконавчого провадження відносяться: виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

17. Частини 1, 2 розділу ІІ наказу №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах &? ;…&?е;. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

18. Наказ Міністерства юстиції України №3917/5 від 29 грудня 2016 року «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями»: з 05 січня 2017 року плата за користування системою становить 51 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

22. На думку Суду, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що витрати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження заявлені відповідачем правомірно, натомість, позивачем не надано суду доказів добровільного виконання судового рішення до моменту звернення стягувача до відповідача.

23. Суди прийшли до правильних висновків про те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом №2830/5, при цьому, Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов'язку документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

24. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

25. Аргументи позивача щодо порушення судами попередніх інстанцій статтей 42, 45 Закону України "Про виконавче провадження" не підтвердились, а тому судом відхиляються.

26. Водночас, Суд критично ставиться до посилань скаржника на те, що виконавчий збір не підлягає стягненню в разі фактичного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження та у зв'язку з відсутністю проведення виконавчих дій, адже предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність нарахування відповідачем витрат на проведення виконавчого провадження, до складу яких виконавчий збір не входить.

27. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

28. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

30. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

31. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

32. В задоволенні касаційної скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - відмовити.

33. Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року - залишити без змін.

34. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа