Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року

Київ

справа №804/15824/15

адміністративне провадження №К/9901/11735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (суддя - Божко Л.А., судді: Круговий О.О., Лукманова О.М.) у справі № 804/15824/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 р. позов задоволено частково, стягнуто з Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2013 р. по 10.12.2015 р. в розмірі 212 584,94 грн, що є сумою без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року змінено, та викладено абзац другий резолютивної частини постанови в іншій редакції: Стягнуто з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 18.12.2013 р. по 10.12.2015 р. в розмірі 205 949 грн 12 коп, що є сумою без утримання податків та інших обов'язкових платежів, а в іншій частині постанову суду залишено без змін.

10.08.2016 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області подали заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, де просили змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 р., шляхом щомісячної сплати грошових коштів в розмірі 10 000 грн, починаючи з дня затвердження та виділення коштів Головним розпорядником коштів Фондом державного майна України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року, яку було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, відмовлено в задоволенні заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Вищенаведені рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що вказані представником відповідача факти не є об'єктивними обставинами, що роблять неможливим виконання рішення суду, а виконання рішення суду, що набрало законної сили, не може бути залежним від бюджетного асигнування відповідача.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду скаржник звернувся з касаційною скаргою. У скарзі зазначив, що оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій є незаконними, необґрунтованими та такими, що винесені при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Також скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, подаючи заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, посилається на неналежний фінансовий стан.

Статтею 263 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) передбачено, що за наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення».

Наведена норма КАС не містить конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що виконання рішення суду, що набрало законної сили, не може бути залежним від бюджетного асигнування відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України (в редакції чинній з 07.01.2018 року) суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції чинній з 07.01.2018 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 1 Розділу «Перехідні положення» КАС України,

суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа