Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа №826/18481/14

адміністративне провадження № К/9901/19639/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/18481/14

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Київській області, Головне управління ДФС у Київській області про скасування наказу і поновлення на посаді, -

за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року про заміну неналежної сторони (прийняту в складі судді: головуючого судді - Добрівської Н.А., суддів: Кармазіна О.А., Катющенка В.П.,) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (прийняту в складі головуючого - Степанюка А.Г., суддів - Кобаля М.І., Лічевецького І.О.,)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору

1. У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів (далі - Відповідач-1, Міндоходів), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2, ДФС України), треті особи - Головне управління Міндоходів у Київській області (далі - Третя особа-1, ГУ Міндоходів у Київській області), Головне управління ДФС у Київській області (далі - Третя особа-2, ГУ ДФС у Київській області), про:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області;

- скасування наказу Міндоходів від 29 жовтня 2014 року №2168-о про звільнення ОСОБА_1 .

ІI. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2015 року зупинено провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України «Про очищення влади», питання щодо чого порушено відповідно до ухвали від 29 січня 2015 року у справі №826/18481/14, та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року поновлено провадження у справі та, зокрема, замінено Відповідача-1 - Міндоходів на Державну податкову службу України і Третю особу-1 - ГУ Міндоходів у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області. При цьому суд першої інстанції, надавши оцінку численним актам уряду України з питань діяльності контролюючих органів, з урахуванням статті 52 КАС України прийшов до висновку про наявність правових підстав для здійснення правонаступництва учасників цієї справи.

4. Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням в частині заміни сторони у справі з Міністерства доходів і зборів України на Державну податкову службу України, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду в указаній частині. Свою позицію обґрунтовувала тим, що, по-перше, на момент вчинення відповідної процесуальної дії ДФС України перебуває у стані припинення та не є ліквідованою, по-друге, застосування судом статті 52 КАС України є помилковим, позаяк процес реорганізації ДФС України у ДПС України не завершився та не складено ліквідаційний або розподільчий баланс, по-третє, судом не враховано, що підрозділи податкової міліції станом на час розгляду справи перебувають у складі ДФС України, по-четверте, суд залишив поза увагою позицію Верховного Суду у справі №826/9815/18, згідно якої заміна ДФС України правонаступником може мати місце виключно після її припинення.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року в частині заміни Міністерства доходів і зборів України на Державну податкову службу України залишено без змін.

6. Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з позицією якої погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що у зв`язку з припиненням Міндоходів України належним відповідачем у даній справі є його правонаступник - Державна податкова служба України.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

7. Державна податкова служба України вважаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.

8. Ухвалою Верховного Суду 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Підставою для відкриття касаційного провадження слугувало оскарження судових рішень зазначених у частині 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

10. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині заміни сторони в адміністративній справі та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну боржника.

11. На адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанції залишити без змін.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

12. Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

13. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

14. За приписами частин першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

15. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

16. Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (надалі - Порядок № 1074), орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

17. За приписами пункту 8 Порядку № 1074 внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

18. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

19. 18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» якою, відповідно, утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

20. Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 2 Постанови № 1200 Державна податкова служба України та Державна митна служба України є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

21. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

22. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац 6 пункту 2 Постанови № 1200).

23. Розпорядженням № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби України.

26. Тобто правонаступником Міністерства доходів і зборів України є Державної фіскальної служби України.

27. Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17 травня 2019 року внесено записи в Єдиному державному реєстрі: про державну реєстрацію Державної податкової служби України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) Державної фіскальної служби України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації, дійшовши висновку про те, що Державна фіскальна служба України відповідає ознакам вибулої сторони.

28. Разом з тим, запис про припинення Державної фіскальної служби України у Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення судом питання про заміну боржника виконавчого провадження був відсутній.

29. Таким чином, Постанова № 1200 та розпорядження № 682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Державної податкової служби України, тобто про перехід до Держаної податкової служби України функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

30. Крім того, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби та стосувався поновлення на посаді та не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до Постанови № 1200 та Розпорядження № 682-р.ержавної фіскальної служби України як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

32. За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

33. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

34. Ураховуючи, що позовні вимоги, не стосувалися публічно-владних функцій, переданих Державній податковій службі України, і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Реєстру не був унесений запис про припинення Державної фіскальної служби України, як боржника за вказаним рішенням суду, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття Державної фіскальної служби України і наявність підстав для її заміни на Державну податкову службу України є передчасним.

36. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 та від 14 квітня 2021 року у справі №826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі №826/2850/17, від 03 червня 2021 року №640/19105/19.

37. Тобто, правонаступником Міністерства доходів і зборів є Державна фіскальна служба України і в даному випадку Міністерства доходів і зборів не може бути замінено на Державну податкову службу України до фактичного вибуття Державної фіскальної служби України унаслідок припинення.

38. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

39. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в частині заміни Міністерства доходів і зборів України на Державну податкову службу України.

Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року в частині заміни Міністерства доходів і зборів України на Державну податкову службу України - скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіО.В. Калашнікова О.А. Губська Н.М. Мартинюк