Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №817/456/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №817/456/16

адміністративне провадження №К/9901/12042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року (суддя - Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді - Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Рівненській області

про визнання незаконним висновку, скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області) про: визнання незаконним висновку Атестаційної комісії ГУНП в Рівненській області від 25.02.2016 року про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та необхідності звільнення його з поліції через службову невідповідність; визнання протиправним і скасування наказу ГУНП в Рівненській області від 12.03.2016 року №36о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби підпорядкованому ГУНП в Рівненській області з 12.03.2016 року; зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.03.2016 року по день поновлення на роботі.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що з 07.11.2015 року позивач був прийнятий на службу в поліцію, однак вже в березні 2016 року - звільнений зі служби на підставі висновку атестаційної комісії. Вважає таке звільнення зі служби в поліції незаконним, оскільки, на його думку, позивач не підлягав атестуванню, так як відпрацював на займаній посаді менше року, атестація проводилася необ'єктивно, без урахування професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника. Стверджував, що поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування висновку Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 25.02.2016 про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді - залишено без розгляду.

4. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року позов задоволено повністю:

4.1. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 12 березня 2016 року № 36 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність.

4.2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з 12 березня 2016 року.

4.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13 березня 2016 року по 20 липня 2016 року включно в розмірі 25155,00 грн.

5. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ шляхом видання наказу про призначення за його згодою, з чого слідує, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено в момент видання наказу про прийняття на службу. З аналізу положень частини другої статті 57 Закону №580 слідує, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність. Наведені в частині 2 статті 57 Закону №580 підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей. Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинно бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про професійний розвиток працівників» та Закону №580. При цьому, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою проведення атестування ОСОБА_2 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також не було обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Таке атестування ОСОБА_2 було проведено на підставі ч.1 ст.57 Закону №580, відповідно до якої атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Попри це, таку підставу для призначення атестування суд оцінив критично, оскільки мета атестування, закріплена в частині першій згаданої статті, не утворює самостійної підстави для проведення атестування і перебуває в системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону №580.

6. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону №580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Члени атестаційної комісії поверхнево, не в повній мірі з'ясували всі необхідні обставини відповідно до вимог Інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшли до висновку про невідповідність позивача займаній посаді, не взяли до уваги всі професійні, ділові, особисті якості позивача. ОСОБА_2 не пропонувалось проходження поліграфу, що є одною із умов передбачених Інструкцією у разі сумнівів при усній співбесіді з ним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУНП в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

8. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишено без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року залишено без змін.

9. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10. ГУНП в Рівненській області (далі - скаржник) в грудні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року.

11. В касаційній скарзі ГУНП в Рівненській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

12. В обґрунтування поданої касаційної скарги ГУНП в Рівненській області зазначило, що позивач особисто зареєструвався в єдиній відомчій централізованій телекомунікаційній мережі для проведення атестування. Керівник поліції має право прийняти рішення про проведення атестування осіб, які призначаються на посади його наказами. Метою атестування поліцейських є оцінка їхніх ділових, професійних і особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки. Посилається на те, що атестування позивача проводилось з підстав, передбачених усіма пунктами частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Вважає, що ГУНП в Рівненській області, включивши позивача до списку поліцейських, що підлягають атестуванню і провівши його атестування, діяв правомірно. Крім того, посилається на наявність дискреційних повноважень у атестаційної комісії при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних на особу матеріалів та проведення з нею співбесіди. Також посилається на відсутність порушень в процедурі проведення атестування позивача.

13. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. З лютого 2000 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

15. 07 листопада 2015 року, на підставі заяви позивача, ГУНП в Рівненській області прийнято наказ №4о/с, яким відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" вирішено призначити тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатесування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07.11.2015 року, зокрема, ОСОБА_2, який мав спеціальне звання капітан міліції, старшим інспектором роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої ГУНП в Рівненській області, присвоївши йому спеціальне звання капітана поліції.

16. Згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 26.01.2016 року №16 «Про організацію проведення атестування особового складу ГУНП в Рівненській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських ГУНП в Рівненській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією, починаючи з 04.02.2016 року (п.1); створити атестаційні комісії №№1-6 (п.2); погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження (п.3); оголосити набір до атестаційних комісій осіб з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (п.5), а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів ГУНП в Рівненській області наказано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи стосовно поліцейських, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності.

17. Наказом №23 від 08.02.2016 року ГУНП в Рівненській області затверджено персональний склад атестаційних комісій ГУНП в Рівненській області, який погоджений головою Національної поліції України.

18. Наказом від 12.02.2016 року №25 ГУНП в Рівненській області внесено зміни до персонального складу атестаційних комісій ГУНП в Рівненській області, що також погоджені головою Національної поліції України.

19. Відповідно до протоколу ОП №15.00003806.0020742 від 25.02.2016 року за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Атестаційною комісією №3 ГУНП в Рівненській області прийнято рішення, за яким ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

20. 12 березня 2016 року ГУНП в Рівненській області, на підставі рішення атестаційної комісії ГУ Національної поліції в Рівненській області від 25.02.2016 року, прийнято наказ №36 о/с, яким, відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 5 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_2, старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої ГУНП в Рівненській області.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

21. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

23. Частина 4 статті 52 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: комплектуванню в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, за рішенням керівника, уповноваженого призначати на такі посади, може передувати або проведення конкурсу, або проведення атестації.

24. Стаття 57 Закону України «Про Національну поліцію»: атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

25. Частина 1 статті 58 Закону України «Про Національну поліцію»: призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

26. Пункт 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через службову невідповідність.

27. Пункт 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

28. Пункт 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110: <...> днем звільнення вважається останній день роботи.<...>

29. Пункт 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015р. № 1465, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465): атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

30. Пункт 5 розділу І Інструкції № 1465: атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

31. Пункт 1 розділу IV Інструкції № 1465: організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

32. Пункт 10-12 розділу IV Інструкції № 1465: з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

33. Пункт 15-20 розділу IV Інструкції № 1465: атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

37. Зі змісту встановлених судами обставин випливає, що позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

38. Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено в листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

39. Разом з цим, приписами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

40. Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

41. При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

42. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».

43. Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена в частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними в частині другій згаданої статті.

44. Також колегія суддів вважає, що рішення керівника поліції не може бути самостійною підставою для проведення атестування, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений в частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Натомість, ч. 4 ст. 57 цього Закону визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

45. Під час розгляду цієї справи відповідачем не доведено наявність підстав для проведення атестування, що передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

46. Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», суперечить вимогам цього закону.

47. Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним висновкам.

48. Посилання відповідача на те, що позивач зареєструвався в єдиній відомчій телекомунікаційній мережі для участі в атестуванні, а тому вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

49. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

50. Крім того, Суд зазначає, що, перевіряючи рішення атестаційної комісії згідно ч.3 ст.2 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року), у тому числі на відповідність критерію обґрунтованості, суди попередніх інстанцій не втручалися в дискреційні повноваження цієї комісії та не приймали власних висновків щодо відповідності або не відповідності позивача займаній посаді.

51. Задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення позивача на службі суд першої інстанції помилково визначив дату поновлення з 12.03.2016р., оскільки день звільнення позивача (12.03.2016р.) вважається останнім днем роботи. Отже, позивач підлягає поновленню на роботі з 13.03.2016р.

52. Суд апеляційної інстанції залишив вказане поза увагою.

53. У відповідності до п.3 ч.1 ст.349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

54. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

55. Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення судів попередніх інстанцій є помилковими лише в частині визначення дати, з якої позивача поновлено на службі, то відповідно до ч.4 ст.351 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення та змінити оскаржувані судові рішення в резолютивній частині.

56. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

57. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області - задовольнити частково.

58. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року змінити шляхом зазначення в резолютивній частині дати поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області, з 13 березня 2016 року, в іншій частині - залишити без змін.

59. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа