Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2019 року

Київ

справа №814/2613/17

адміністративне провадження №К/9901/65736/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Бойко А.В., Єщенко О.В.) в адміністративній справі №814/2613/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 01 грудня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо перевірки заяв та прийняття рішення за заявами від 04.09.2017 року за вихідним № 1-34 та від 27.09.2017 року за вихідним № 1-40; визнання протиправною відмову відповідача у наданні інформації українською мовою при зверненні 04.09.2017 року до Центрального відділу; визнати протиправними дії відповідача щодо найменування позивача по батькові у листах, направлених від 15.09.2017 року №10338/50-17 та від 20.10.2017 року №11796/50/6-17.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправною дію Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо найменування ОСОБА_3 по батькові у листах від 15.09.2017 року №10388/50-17 та від 20.10.2017 року №11796/50/6-17. В решті позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням 15 березня 2018 року представником ГУ НП в Миколаївській області подано апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року вказану апеляційну скаргу було повернуто апелянту, оскільки до апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності, яка не засвідчена у визначеному законом порядку.

5. 12 квітня 2018 року на постанову суду першої інстанції представник ГУ НП в Миколаївській області повторно подав апеляційну скаргу.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з тим, що вона подана із пропуском встановленого законодавством строку. Одночасно апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

7. Вказану ухвалу від 15 травня 2018 року апелянтом було отримано 23 травня 2018 року.

8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12.04.2018 року на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року відмовлено.

9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що 04 червня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ГУ НП в Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови апелянтом отримано 23 лютого 2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, однак апеляційна скарга подана 12 квітня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законодавством 30-ти денного строку для подання апеляційної скарги на постанову. Суд зауважив, що в клопотанні про поновлення строків ГУ НП в Миколаївській поліції посилається на своє право на апеляційне оскарження, одночасно зазначаючи, що первинна апеляційна скарга була подана у встановлений законодавством строк. Однак, суд дійшов висновку, що апелянтом не зазначено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при подані апеляційної скарги саме 12 квітня 2018 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10. 12 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржуване судове рішення, поновити строк на його апеляційне оскарження та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення апеляційний суд проігнорував положення ч. 8 ст. 169, ст.ст. 296, 298 КАС України та подане ним клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначає, що 15 березня 2018 року апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення, однак ухвалою суду від 30 березня 2018 року її повернуто апелянту. Вказана ухвала суду отримана ГУ НП в Миколаївській області 12 квітня 2018 року. Оскільки відповідно до ст. 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду 12 квітня 20018 року скаржником повторно направлено апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.

12. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

13. Стаття 295 КАС України: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

14. Частина 2 статті 298 КАС України: до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

15. Пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України: суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

18. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

19. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

20. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що апелянтом не зазначено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при подані апеляційної скарги саме 12 квітня 2018 року.

21. Однак, судом не враховано, що в заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ НП в Миколаївській області вказано на те, що 15 березня 2018 року ним в межах встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року було повернуто апелянту. Також в поданому клопотанні зазначено, що ухвала суду від 30 березня 2018 року отримана ГУ НП в Миколаївській області 12 квітня 2018 року, про що свідчить наданий апелянтом оригінал супровідного листа №814/2613/17/10437/18 від 04 квітня 2018 року, та того ж дня повторно подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.

22. Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску ним встановленого КАС України строку для подання апеляційної скарги на судове рішення, оскільки між отриманням скаржником ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та повторним поданням відповідачем апеляційної скарги до суду відсутній проміжок часу, перебіг якого міг би свідчити про неповажність наведених ГУ НП в Миколаївській області доводів.

23. Враховуючи зазначене, Суд вважає, що Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про незазначення ГУ НП в Миколаївській області підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при подані апеляційної скарги саме 12 квітня 2018 року, що призвело до необґрунтованого висновку про неповажність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року.

24. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України (в чинній редакції) Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. За приписами частини 4 цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

27. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

28. Керуючись статтями 341, 345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

29. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - задовольнити.

30. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у цій справі - скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

31. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа