Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2019 року у справі №803/493/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

Київ

справа №803/493/17

адміністративне провадження №К/9901/21637/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (суддя - Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (головуючий суддя - Матковська З.М., судді: Бруновська Н.В., Затолочний В.С.)

у справі № 876/6705/17

за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази №273/в від 10 березня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області» та №66 о/с від 05 квітня 2017 року «По особовому складу»;

- поновити на посаді слідчого слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області;

- стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, яку було залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані тим, що при винесені наказу відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, скаржник вказує про те, що до нього застосовано найважчий вид дисциплінарного стягнення без врахування його попередньої роботи, за виконання якої скаржник мав заохочення. Також скаржник зазначає, що в судовому порядку оскаржив догани, які були до нього застосовані раніше та вони скасовані.

Відповідачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Клопотання про розгляд справи за участі скаржників не заявлено.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, на підставі наказу начальника ГУНП у Волинській області №136 від 30 січня 2017 року «Про призначення та проведення службового розслідування» комісією ГУНП у Волинській області проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_3 щодо допущення порушення вимог Закону України «Про державну таємницю».

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_3 наказом ГУНП у Волинській області №99 о/с від 18 травня 2016 року «По особовому складу» був призначений на посаду слідчого слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області та мав допуск до державної таємниці за формою 3, який йому був наданий розпорядженням Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - УСБУ у Волинській області) №24д від 03 березня 2016 року.

В ході службового розслідування встановлено, що слідчий слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області капітан поліції ОСОБА_3 впродовж 2016 року двічі перебував у черговій відпустці в період з 12 травня 2016 року по 22 травня 2016 року (наказ ГУНП у Волинській області №97 о/с від 16 травня 2016 року) та з 29 вересня 2016 року по 30 жовтня 2016 року (наказ ГУНП у Волинській області №74 о/с від 30 вересня 2016 року). Згідно із інформацією від 17 лютого 2017 року за №148/13/01, наданою відділом режиму та технічного захисту інформації ГУНП у Волинській області, протягом 2016-2017 років рапорти капітана поліції ОСОБА_3 про надання йому дозволу на виїзд за межі України не надходили.

Однак, як слідує з листа Державної прикордонної служби України від 15 березня 2017 року №1124, згідно витягу бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» у період з 01 січня 2016 року по 08 березня 2017 року позивач неодноразово перетинав державний кордон України.

Крім того, з матеріалів службового розслідування видно, що позивач в січні 2017 року був відсутній у робочий час на робочому місці, про що комісією складені акти невиходу на роботу від 05 січня 2017 року та від 16 січня 2017 року.

Також, службовим розслідуванням встановлено, що згідно книги нарядів Ратнівського відділу ГУНП у Волинській області позивач 10 грудня 2016 року та 15 січня 2017 року перебував у слідчо-оперативній групі в якості слідчого з вогнепальною зброєю у однострої та перетинав державний кордон України у пункті пропуску «Доманове» Волинської області.

Разом з тим, як передбачено пунктом 6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2012 року №940, члени СОГ (далі - СОГ) (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ.

За результатами службового розслідування 07 березня 2017 року комісія прийняла висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області капітаном поліції ОСОБА_3, яким встановила, що ОСОБА_3 допустив дії, які відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України утворюють склад дисциплінарного проступку, за що він, на підставі статей 5, 8, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП у Волинській області №273/в від 10 березня 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області», за грубе порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, пункту 696 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, пункту 7.8 Інструкції про порядок забезпечення режиму секретності, охорони конфіденційної інформації, що є власністю держави в системі Міністерства внутрішніх справ України, під час міжнародного співробітництва та виїзду за кордон працівників органів та підрозділів внутрішніх справ, яким надано допуск та доступ до державної таємниці, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 березня 2009 року №142дск, що виразилось у порушенні режиму секретності особи, яка має допуск та доступ до державної таємниці - слідчого слідчого відділення Ратнівського відділу поліції ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_3 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області №66 о/с від 05 квітня 2017 року «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 06 квітня 2017 року.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

4. Конституція України

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Закон України «Про Національну поліцію»

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901-VIII

Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

7. Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут)

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

8. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 8.1, 8.3 Інструкції №230 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

9. Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 (далі - Порядок №939).

Відповідно до пункту 690 Порядку №939 під час перебування за кордоном громадяни, яким надано допуск до державної таємниці, незалежно від підстав і мети їх виїзду повинні виконувати взяті зобов'язання щодо збереження державної таємниці.

Крім цього, перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний письмово повідомити про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також режимно-секретний орган (далі - РСО) за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком №6. У такому разі інструктаж громадянина з питань охорони державної таємниці проводить начальник РСО.

10. Інструкцією про порядок забезпечення режиму секретності, охорони конфіденційної інформації, що є власністю держави в системі Міністерства внутрішніх справ України, під час міжнародного співробітництва та виїзду за кордон працівників органів та підрозділів внутрішніх справ, яким надано допуск до державної таємниці, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 березня 2009 року №142 дск (далі - Інструкція №142 дск).

Згідно із пунктом 1.14 Інструкції №142дс працівники органів внутрішніх справ України, яким надано допуск та доступ до державної таємниці, несуть у встановленому порядку відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, розголошення конфіденційної інформації, що є власністю держави, утрати або знищення документів з грифом «Для службового користування».

Відповідно до пункту 1.16 Інструкції №142дск посадові особи всіх рівнів, які безпосередньо організовують та виконують роботи, пов'язані з державною таємницею, повинні знати вимоги Інструкції про порядок забезпечення режиму секретності, охорони конфіденційної інформації, що є власністю держави в системі Міністерства внутрішніх справ України, під час міжнародного співробітництва та виїзду за кордон працівників органів та підрозділів внутрішніх справ, яким надано допуск до державної таємниці та інших нормативно-правових актів, що діють у цій сфері, та забезпечувати неухильне їх виконання.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Відповідно до додатку №9 Порядку №939 слідчий ОСОБА_3. 21 червня 2016 року дав зобов'язання, у якому погодився як громадянин України у зв'язку з допуском до державної таємниці: не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка буде йому довірена або стане відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків; не сприяти іноземним державам іноземним організаціям чи їх представникам а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; виконувати вимоги режиму секретності; повідомляти посадовим особам які надали допуск до державної таємниці, та відповідним режимно-секретним органам про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про державну таємницю», або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної державної таємниці, а також про свій виїзд з України; додержуватись інших вимог законодавства про державну таємницю.

Крім того, позивач у зобов'язанні дав згоду на обмеження своїх прав відповідно до статті 29 Закону України «Про державну таємницю», а також він проінформований про відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці.

При цьому, Порядком № 939 передбачено, поряд з іншими обов'язками громадянина щодо збереження державної таємниці, обов'язок перед виїздом до іноземної держави у приватних справах письмово повідомляти про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, а також режимно-секретний орган (далі - РСО) за місцем зберігання його картки обліку за формою згідно з додатком №6.

Таким чином, норми Порядку зобов'язують громадян вчиняти конкретні дії в разі надання допуску та доступу до державної таємниці, незалежно від факту ознайомлення з відомостями, що становлять державну таємницю.

Враховуючи те, що у період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2017 року позивач неодноразово перетинав державний кордон України, проте рапорти про надання йому дозволу на виїзд за межі України останній не подавав, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність заявлених позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа