Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа №686/16684/17

адміністративне провадження №К/9901/46630/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Желєзний І.В., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2017р. (суддя - Мороз В.О.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018р. (судді: Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В., Боровицький О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними,

в с т а н о в и в:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача в частині не включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, суми одноразової премії в розмірі 40 000 гривень, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки №216/10/22-01-05-20 від 13.03.2017р. Головного управління Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 місяці роботи перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова є протиправною, оскільки періодичність виплати премії (щомісячно), як окремої категорії виплат, для включення її в склад грошового забезпечення для обрахунку пенсії не передбачена, а тому одноразова премія входить до складу грошового забезпечення для обрахунку пенсії. Також посилається на те, що законом не передбачено винятків щодо можливості врахування при призначенні пенсії одноразової премії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2017р., залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги, серед іншого, посилається на те, що положення ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» не містить винятків щодо можливості врахування при призначенні пенсії військовослужбовцям одноразової премії.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з листопада 2016 року перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

24.03.2017р. ГУ ДФС у Хмельницькій області направило для виконання відповідачу нову довідку №216/10/22-01-05-20 від 13.03.2017р., яка містила усі складові грошового забезпечення позивача. (а.с.7)

Листом відповідача №3192/03 від 14.04.2017р. повернуто без виконання довідку №216/10/22-01-05-20 від 13.03.2017р. з посиланням на те, що премія в розмірі 40000 грн. була виплачена позивачу згідно наказу від 26.12.2014р. за підсумками 2014 року одноразово. Оскільки така премія не є щомісячною, а тому відсутні підстави для врахування її під час обчислення пенсії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №2262-XII, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, виплати на оздоровлення, соціально-побутові потреби, премії за якісне виконання службових обов`язків, грошової винагороди за безперервну службу тощо. Передбачений у ч. 3 ст. 43 цього Закону перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що враховується при призначенні та обчисленні пенсії, є вичерпним.

Крім того, судами попередніх інстанцій враховано рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015р. № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"зазначив, що аналіз положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно якого виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України та є вичерпними.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач просив відповідача врахувати при обчисленні розміру пенсії одноразові додаткові види грошового забезпечення, а такі виплати не віднесено у ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до щомісячних основних видів грошового забезпечення, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 також є безпідставним та висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки цим рішенням визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення або скасування окремих гарантій щодо грошового забезпечення військовослужбовців, а не їх пенсійних прав.

Крім того, Закон України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби та передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 06.02.2019р. у справі № 522/2738/17 прийшла до висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2017р та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

І.В. Желєзний

В.М. Кравчук