Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №815/178/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №815/178/16

адміністративне провадження №К/9901/7774/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув касаційну скаргу Прокуратури Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 у складі колегії суддів: Зуєвої Л.Є. (головуючий), Шевчук О.А., Федусика А.Г. у справі №815/178/16 за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) звернулася до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Одеської області (надалі - Прокуратура), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ №3131к від 14.12.2015 про звільнення ОСОБА_4 з посади прокурора прокуратури м. Одеси з 14.12.2015, поновити ОСОБА_4 на рівнозначній посаді в структурі Прокуратури та стягнути з Прокуратури на користь ОСОБА_4 відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано наказ Прокуратури від 14.12.2015 №3131к про звільнення ОСОБА_4 з посади прокурора прокуратури м. Одеси з 14.12.2015. Поновлено ОСОБА_4 на рівнозначній посаді в структурі Прокуратури. Стягнуто з Прокуратури на користь ОСОБА_4 відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14.12.2015 по день фактичного поновлення на посаді.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. ОСОБА_4 проходила службу в органах Прокуратури України з 24.06.1998.

4.2. Наказом прокурора Одеської області від 14.12.2015 №3131к ОСОБА_4 звільнено із займаної посади прокурора Прокуратури м. Одеси у зв'язку із проведенням реорганізації та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в органах прокуратури відбулась реорганізація та скорочення кількості посад відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в новій редакції. Позивач у порядку, визначеному законодавством, повідомлена про наступне звільнення і процедура її звільнення відбувалася з дотриманням передбачених законодавством гарантій. Судом першої інстанції наголошено на неможливості відповідача запропонувати позивачу вакантну посаду у новоствореному органі прокуратури з огляду на норми Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" в новій редакції.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку суду апеляційної інстанції, оспорюваний наказ про звільнення позивача з посади винесений з порушенням частини 2 статті 40, статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на рівнозначній посаді в структурі Прокуратури.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016.

8. Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що позивач не проходила тестування на зайняття посад в місцевій прокуратурі, тому не могла бути призначена на посаду у новоствореній місцевій прокуратурі і підлягала звільненню з підстав, визначених пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

9. Позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. На обґрунтування заперечень, позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення постановлене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Конституція України:

Стаття 19: "&ls;…&g3; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

11. Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або

уповноваженого ним органу

"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

…Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу".

Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників

у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

"При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України".

Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників

"Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення" , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників".

Стаття 222. Порядок розгляду трудових спорів деяких категорій працівників

"Особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством".

12. Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, чинній станом на 14.12.2015, надалі - Закон №1697-VII):

Стаття 51. Загальні умови звільнення прокурора з посади,

припинення його повноважень на посаді

"1. Прокурор звільняється з посади у разі:

…9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури".

Розділ XII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

"1. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім:

…статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року (абзац 3).

…3. Визнати такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом:

1) Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Розділ XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"…5-1. До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону:

1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:

…в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування.

…Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України".

13. Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, затверджений Наказом Генеральної прокуратури України від 20.07.2015 №98, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2015 за №928/27373 (в редакції, чинній станом на 14.12.2015, надалі - Порядок):

І. Загальні положення

"1.1. Цей Порядок визначає умови і процедуру проведення тестування на посади прокурорів місцевих прокуратур.

1.2. На посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування.

1.3. Тестування забезпечує умови для об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності кандидатів за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов'язки на посадах прокурорів місцевих прокуратур.

1.4. Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють.

Прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які працюють у прокуратурах міст з районним поділом, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури в одній з місцевих прокуратур, що утворюються в межах відповідного міста".

V. Прийом документів та реєстрація кандидатів

"5.2. Працівник, який на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працює в міській, районній, міжрайонній, районній у місті прокуратурі, подає заяву за формою, наведеною у додатку 3 цього Порядку, для участі в тестуванні на посаду прокурора тієї місцевої прокуратури, яка буде сформована шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій він працює.

ІХ. Формування рейтингу та призначення кандидата на посаду

прокурора місцевої прокуратури

"9.5. Керівник регіональної прокуратури після отримання рейтингового списку кандидатів на посади прокурорів конкретної місцевої прокуратури та рапорту працівника прокуратури (заяви для тих, хто не працює у прокуратурі), який успішно пройшов тестування, видає наказ про його призначення на посаду, враховуючи підсумковий бал кандидата (від вищого до нижчого) та кількість штатних одиниць у відповідній місцевій прокуратурі".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

14. За приписами статті 222 КЗпП України, особливості розгляду трудового спору, який виник в межах спірних правовідносин, врегульовано Законом №1697-VII. Відтак, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 по справі №21-8а15.

15. Законом №1697-VII визначено новий перелік та територіальну юрисдикцію місцевих прокуратур, які набрали чинності з 15.12.2015. Як встановлено судами попередніх інстанцій наказом Генеральної прокуратури України від 23.09.2015 №78ш, у зв'язку з утворенням з 15.12.2015 місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах і міжрайонних прокуратур внесено зміни до структури та штатного розпису прокуратури Одеської області, зокрема, виключено штатний розпис прокуратури м. Одеси.

16. Враховуючи норми підпункту "в" пункту 5-1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №1697-VII, до набрання чинності абзацом 3 пункту 1 розділу XII цього Закону, тобто, до 15.12.2015, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працювали у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, призначались прокурорами місцевих прокуратур виключно за умови успішного проходження ними тестування, порядок проведення якого визначено Порядком. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не проходила тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури.

17. Згідно з частинами 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Таким чином, мали місце підстави, встановлені пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII, для звільнення позивача з займаної посади.

19. Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, оскільки підстави для звільнення прокурора у даному випадку передбачені безпосередньо Законом №1697-VII, який є спеціальним по відношенню до загальних норм КЗпП України.

20. Крім того, безпідставними є посилання суду апеляційної інстанції на статтю 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при звільненні працівників у зв'язку із змінами в органах виробництва і праці, оскільки призначення на посади прокурорів місцевих прокуратур здійснюється виключно за результатами успішного проходження тестування.

21. Також, колегія суддів не приймає до уваги аргументи позивача про порушення відповідачами вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій позивач була повідомлена про наступне звільнення за 2 місяці, про що складений акт відмови від підпису попередження від 30.09.2015, а також їй направлялась копія наказу Генеральної прокуратури України від 23.09.2015 №87 ш електронним листом від 25.09.2015.

22. Отже, аналізуючи встановлені судами обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваний наказ прокурора Одеської області від 14.12.2015 №3131к про звільнення ОСОБА_4 з посади прокурора Прокуратури м. Одеси прийнятий у порядку, у межах та спосіб, встановлені законом, а тому, підстави для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування зазначеного наказу, поновлення її на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

23. Відповідно до частини 1 статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

24. З огляду на наведене, касаційна скарга Прокуратури підлягає до задоволення, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 - скасуванню, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 -залишенню в силі.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

25. Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області задовольнити.

26. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2016 у справі №815/178/16 за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

27. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 у справі №815/178/16 за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити в силі.

28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду