Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 674/22/17

адміністративне провадження № К/9901/22562/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.03.2017 (суддя - Артемчук В.М.), додаткову постанову цього ж суду від 06.04.2017 (суддя - Артемчук В.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (судді - Сушко О.О., Залімський І.Г., Смілянець Е.С.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про виплату компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, встановив:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с. 16), просив:

визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати незаконними;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року в сумі 464,13 грн.;

зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 26.11.2009 та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.05.2016 у справі №674/231/16-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016, зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації пенсії позивачу відповідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 12.08.2015 з урахуванням за базовий місяць листопад 2009 року та індексу споживчих цін і раніше виплачених сум.

14.09.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття виконавчого листа, виданого на підставі постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.05.2016, до виконання.

Рішенням відповідача від 07.11.2016 проведено нарахування та виплату індексації пенсії позивачу з врахуванням зміни коефіцієнтів індексації та прожиткового мінімуму в сумі 3357,24 грн. (а.с. 3)

Кошти зараховано на особистий рахунок у банківську установу у листопаді 2016 року у сумі 2803,30 грн.

Вказані обставини судами не оскаржуються.

26.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. (а.с. 4)

Листом від 06.01.2017 відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки розпорядженням управління від 21.09.2016 виконання рішення суду опрацьовано, у листопаді 2016 року нараховані суми індексації пенсії виплачені, а тому порушень термінів виплати коштів не було. (а.с. 5)

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виплачував йому індексацію пенсії за 2015 рік в розмірі, меншому ніж передбачено законом, судовим рішенням відповідача зобов`язано виплатити спірні суми індексації, які останнім виплачені у листопаді 2016 року. Вважає що у зв`язку з цим має право на нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів (індексації пенсії) у зв`язку із порушенням строків їх виплати відповідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.03.2017 позов задоволено.

Визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати незаконними.

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року в розмірі 464,13 грн.

Зобов`язано відповідача подати до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області звіт про виконання судового рішення.

Додатковою постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06.04.2017 зобов`язано відповідача подати до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.03.2017 та додаткову постанову цього ж суду від 06.04.2017 залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затв. постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159, відповідач, у зв`язку із порушенням встановлених строків щомісячних виплат індексації пенсії, має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів в розмірі 464,13 грн за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року згідно розрахунку.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки виплати доходів, які нараховані. Управлінням Пенсійного фонду України індексацію пенсії позивачу нараховано та виплачено у листопаді 2016 року, а тому строки нарахованих сум згідно рішення суду не порушено. При цьому наголошує на тому, що позивачем не вказано жодних обставин, які б підтверджували, що управління уникало виконання судового рішення.

Просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).

Згідно зі статями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

За наведеного правового регулювання, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі №465/322/17.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«<…> Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.»

У справі, що розглядається, суди встановили, що на виконання постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19.05.2016 у справі №674/231/16-а відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу сум індексації пенсії за період з 12.08.2015 по 31.12.2015, які виплачені позивачу у листопаді 2016 року.

Враховуючи, що несвоєчасне нарахування сум індексації пенсії відбулось у зв`язку з неправомірними діями відповідача, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, тому суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати та ухвалили рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені своєчасно, є безпідставним, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (нарахованих сум індексації), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при не вчасному проведенні індексанції пенсії, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 у справі №159/1615/17, від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, від 16.12.2020 у справі №521/21718/16-а, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а.

Також безпідставними є покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на безпідставність зобов`язання його подати звіт про виконання рішення суду, з огляду на те, що жодних обставин, які б підтверджували, що він буде уникати виконання рішення суду позивачем не наведено, оскільки застосування судом таких заходів жодним чином не свідчить про ухилення відповідача від виконання судового рішення, натомість забезпечує дієвість захисту інтересів суб`єкта, який не наділений владними повноваженнями, в даному випадку позивача, внаслідок тривалого порушення його прав з боку відповідача, яке передувало зверненню до суду.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

постановив:

Касаційну скаргу Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.03.2017, додаткову постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук