Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.08.2020 року у справі №815/7159/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 815/7159/16

адміністративне провадження № К/9901/45146/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-К" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Іванова Е. А. від 1 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бітова А. І., Лук'янчук О. В., Ступакової І. Г. від 20 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гурман - К" (далі - ТОВ "Гурман - К", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22 листопада 2016 року № 11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, з перевищенням владних повноважень відповідача, а також на підставі помилкових та необґрунтованих висновків акта перевірки, що призвело до грубого порушення прав позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що укладення договору з ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн" не може розцінюватися як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюнових виробів, а інших порушень у цій сфері відповідачем встановлено не було, у тому числі на виконання умов вказаного договору, які могли б бути розцінені як стимулювання продажу тютюнових виробів кінцевому споживачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що укладення договору про підтримання асортименту табачних виробів у точках продажу позивача за встановлену плату є ознакою непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів, що відповідно до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" заборонено.

Від ТОВ "Гурман-К" надійшли заперечення на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби, в яких зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просять залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено неправомірність оскаржуваної постанови.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 12 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/7159/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 815/7159/16 за касаційною скаргою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області суддею-доповідачем Берназюком Я. О.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у період з 24 жовтня 2016 року по 9 листопада 2016 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено перевірку магазину "Гурмань" ТОВ "Гурман-К" за адресою: м. Одеса, вул. Сахарова, 36 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведеної перевірки 9 листопада 2016 року було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 123/06.

Вказаним актом встановленні порушення ТОВ "Гурман-К" абзаців другого, третього та десятого частини 1 статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

22 листопада 2016 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області винесено постанову № 11 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", якою за вказані вище порушення застосовано до ТОВ "Гурман-К" штраф в розмірі 50 000 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 3 статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини 4 статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про захист прав споживачів", "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форм власності, а також встановлює права споживачів.

Відповідно до Закон України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, місцеві державні адміністрації, органи та установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Спеціально уповноваженим центральним органом у сфері захисту прав споживачів є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи.

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вищого рівня та їй підпорядковане, яке діє відповідно до Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 25 лютого 2016 року.

Колегія суддів враховує, що порядок проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваної постанови не оскаржується.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли до висновку, що постанова прийнята без достатніх підстав, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

У статті 1 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" поняття "реклама й стимулювання продажу тютюну" визначається, як будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що в акті перевірки ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області дійшла до висновку про те, що ТОВ "Гурман-К" стимулює продаж тютюнових виробів ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн", зазначених у додатку № 1 договору від 1 жовтня 2016 року № 9122, шляхом отримання грошових коштів за забезпечення на постійній основі протягом дії договору наявності у продажу в торгових точках асортименту продукції (виробника), їх встановленої кількості та обсягів реалізації, дотримання порядку розміщення тютюнових виробів, передбаченого планом розміщення продукції, що визначено додатком № 3 договору. Також відповідно до акта у діях ТОВ "Гурман-К" міститься захід стимулювання продажу тютюнових виробів, оскільки за падані послуги (пов'язані з розміщенням тютюнових виробів у точках продажу) товариство отримує кошти у розмірі 8 000 грн щомісячно. За висновками акта зазначені дії позивача є порушенням абзаців другого, третього та десятого частини 1 статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

Відповідно до абзаців другого, третього та десятого частини 1 статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі:

- використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів;

- пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов'язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів;

- інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.

Аналіз даної статті дає підстави колегії суддів зробити висновок, що суб'єкт господарювання несе відповідальність за порушення вимог статті 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" шляхом здійснення прямого чи непрямого впливу (стимулювання) саме на споживача.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що між ТОВ "Гурман-K " (виконавець) та ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн" (замовник) було укладено договір від 1 жовтня 2016 року № 9122, згідно умов якого виконавець надає замовнику послуги із забезпечення і підтримки наявності у продажу тютюнових виробів, зазначених у додатку № 1 до договору, у торгових точках виконавця, перелік яких передбачений додатком № 2 до договору.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що предметом даного договору, по суті, є забезпечення виконавцем повного асортименту тютюнових виробів ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн" в своїх торгових точках, а умовами вказаного договору не передбачено обов'язок позивача вчиняти будь-які заходи заохочувального характеру, спрямовані на розповсюдження та споживання тютюнових виробів ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн".

Пунктом 19 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 218 від 24 липня 2002 року, передбачено, що у торговельному залі тютюнові вироби повинні бути виставлені в повному асортименті, наявному в суб'єкта підприємницької діяльності. Вони розміщуються за видами, класами, сортами на столах, прилавках-вітринах, пристінних гірках.

Таким чином, передбачений умовами договору з ПІІ "Імперіал Тобако Юкрейн" обов'язок позивача забезпечити на постійній основі наявність у продажу в торгових точках асортименту продукції (виробника), їх кількість та обсяги реалізації, повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства та не може розглядатись як захід стимулювання продажу відповідного товару. Фактично винагорода сплачується за дотримання незнижуваного залишку певного асортименту тютюнових виробів у продавця (позивача).

Колегія суддів звертає увагу, що сам по собі факт укладення договору не може розцінюватися як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюнових виробів (збоку позивача), а розміщення самого виробу у місці його продажу відповідно до Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, за відсутністю іншої інформації, не є стимулюванням до його придбання.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем не було встановлено інших дій, вчинених позивачем, в тому числі на виконання умов вказаного договору, які могли б бути розцінені як стимулювання продажу тютюнових виробів кінцевому споживачу.

Таким чином, заборони, передбачені наведеними вище законодавчими актами, стосуються відносин між виробниками (продавцями) та споживачами, а не стосунків між суб'єктами господарювання, які реалізують тютюнову продукцію.

Оскільки інших дій, заборона на вчинення яких встановлена статтею 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", судами попередніх інстанцій не виявлено, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що постанова ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 22 листопада 2016 року № 11 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена без наявності підстав, визначених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v.

France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3,341,345,349,350,355,356,359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

Н. В. Коваленко