Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.01.2019 року у справі №826/16316/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа №826/16316/18

адміністративне провадження №К/9901/68763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І. Л.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС

РІШЕННЯ

" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (судді: Федотов І. В., Ганечко О. М., Сорочко Є. О.) у справі №826/16316/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС

РІШЕННЯ

" до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: торгова компанія "Алмі" (підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю), Публічне акціонерне товариство "АБ "Південний", ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправним та скасування акту про реалізацію предмету іпотеки,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Глобальні Бізнес Рішення" (далі - ТОВ "Група компаній "Глобальні Бізнес Рішення", позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Нідченка Є. Д. щодо подання заявки на реалізацію арештованого майна, нежитлового приміщення загальною площею 2612,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з публічних електронних торгів в межах виконавчого провадження №56504979 з примусового виконання напису №2162, виданого 16.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А.;

- визнати протиправною бездіяльність заступника директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Клименка Р. В. з непроведення перевірки на відповідність вимогам законодавства заявки на реалізацію вищеозначеного майна з публічних електронних торгів та його дії з підписання і передачі заявки на реалізацію арештованого майна Державному підприємству "СЕТАМ";

- визнати протиправним та скасувати акт головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Нідченка Є. Д. від 14.08.2018 №56504979, затверджений заступником директора департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Клименко Р. В. про реалізацію предмету іпотеки з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №56504979 з примусового виконання напису №2162, виданого 16.05.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Нідченка Є. Д. від 14.08.2018 №56504979 про реалізацію предмету іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 2612,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №56504979.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що на час вчинення оскаржуваних дій та прийняття відповідних рішень з реалізації спірного нерухомого майна була чинна і підлягала виконанню ухвала Київського районного суду міста Одеси про забезпечення позову від 17.01.2018 по справі №520/548/18, якою накладено арешт на вказане майно.

Вважає, що відповідачем навмисно здійснювався пошук у Державному реєстрі прав про речові права та їх обтяження з порушенням вимог п. п. 20-21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2011 №1141, та п. п. 16-17 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 "Про порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", за ідентифікаторами пошуку, які не дають змогу отримати інформацію щодо чинних обтяжень. На підставі вищевикладеного вважає дії та бездіяльність посадових осіб відповідача щодо підготовки заявки на реалізацію арештованого майна, матеріалів доданих до заявки, а також під час складання та затвердження оскаржуваного акту про реалізацію предмету іпотеки протиправними та наполягає на обґрунтованості позовних вимог.

Відповідач та треті особи скористалися своїм процесуальним правом та подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 07.10.2011 між ПАТ "Дельта-Банк" та ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого ПАТ "Дельта-Банк" продав, а ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" придбав нерухоме майно: нежитлове приміщення першого поверху та підвалу вбудоване у багатоквартирний житловий будинок, загальною площею 2612,0 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі- спірне нерухоме майно).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 по справі №520/548/18 відкрито провадження за позовом ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Торгової компанії "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання права власності за ТОВ "Група Компаній "Глобальні Бізнес Рішення" на спірне нерухоме майно.

В межах розгляду вказаної справи Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про забезпечення позову від 17 січня 2018 року, якою:

- накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності Торговій компанії "Алмі" (Підприємству у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю);

- встановлено заборону Торговій компанії "АЛМІ" (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 2601 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- встановлено заборону Торговій компанії "АЛМІ" (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) (65005, м. Одеса, вул. Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ: 31327274) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо виселення, вселення будь-яких осіб у нежитлове приміщення загальною площею 2601 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

19 січня 2018 року відомості щодо накладення арешту на вказане нерухоме майно були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пізніше, 31.05.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Нідченком Д. Є. відкрито виконавче провадження №56504979 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Н. А. №2162 від 16.05.2018, яким, зокрема, звернуто стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 2612,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Боржником у вказаному виконавчому провадженні зазначено Торгову компанію "Алмі" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), стягувачем - ПАТ АБ "Південний".

Постановою від 04.06.2018 державним виконавцем в межах виконавчого провадження №56504979 винесено постанову про опис та арешт майна.

Постановою від 15.06.2018 державним виконавцем призначено суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки об'єкту нерухомого майна для його подальшої реалізації з публічних торгів.

В подальшому, 03.07.2018, державним виконавцем сформовано заявку на реалізацію арештованого майна у межах ВП №56504979 з метою продажу на публічних електронних торгах.

14 серпня 2018 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмету іпотеки №56504979, який затверджений заступником директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Клименка Р. В., відповідно до якого спірне нежитлове приміщення реалізовано на електронних публічних торгах фізичній особі - ОСОБА_1 (протокол від 06.08.2018).

Позивач вважаючи, що такими діями відповідача порушено його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем всупереч вимог закону не враховано наявності відомостей про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію, внаслідок чого протиправно складено та подано заявку на реалізацію спірного арештованого майна з електронних торгів, при виконанні виконавчого провадження №56504979, та в подальшому реалізовано предмет іпотеки, про що с кладено відповідний акт.

Натомість, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б вказували на протиправність оскаржуваних дій державного виконавця, та, як наслідок, підстав до задоволення позовних вимог. Крім того, зауважив, що вимоги про визнання протиправним та скасування акту про реалізацію нежитлового приміщення від
14.08.2018 №56504979 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).

Примусове виконання рішень в силу ~law8~ покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених ~law9~ випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В ~law11~ серед виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню, визначено виконавчі написи нотаріусів.

Відповідно до ~law12~ виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law13~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і ~law14~; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених ~law15~; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

~law16~ визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

~law17~ передбачено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту (~law18~).

Згідно ~law19~ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

З аналізу вказаних норм випливає, що в разі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо накладення арешту на майно, на яке звернуто стягнення та визначення вартості вказаного майна.

Тобто, ~law20~ чітко визначає дії, яких повинен вжити державний виконавець в разі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, в тому числі щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Відповідно до ~law21~ реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ~law22~) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (~law23~).

На виконання ~law24~ наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 (далі - Порядок).

Приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема, відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Відповідно до пункту 3 Порядку визначено, що виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Згідно пункту 4 Порядку начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Так, у відповідності до пункту 2 розділу XI Порядку підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року, в межах розгляду цивільної справи №520/548/18, накладено арешт на спірне нерухоме майно та встановлено заборону Торговій компанії "АЛМІ" (Підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 2601 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У контексті вищезазначеного колегія суддів враховує, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень в цивільному судочинстві додатково закріплений статтею 18 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Наведений принцип поширює свою дію на всі судові рішення без виключення, в тому числі й ухвали суду про забезпечення позову.

Забезпечення позову за своєю правовою природою це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог заявника.

Обмеження, встановлені в ухвалі про забезпечення позову, діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Як було встановлено судом першої інстанції, на час відкриття виконавчого провадження №56504979, проведення виконавчих дій, зокрема, підготовки заявки на реалізацію арештованого майна від 03.07.2018 №56504979/20.1/4, перевірки матеріалів доданих до заявки, у ході проведення торгів, так само як і під час складання та затвердження акту по реалізації майна, обтяження, встановлені ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 №520/548/18, були чинні.

При цьому, Верховний Суд враховує, що як боржнику (Торгові компанії "АЛМІ"), так і стягувачу (ПАТ АБ "Південний"), у рамках виконавчого провадження №56504979, як особам, які брали участь у розгляді справи №520/458/18, було достовірно відомо про наявність відповідних обтяжень та обов'язок виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2018 року.

19 Січня 2018 року відомості про такі обтяження були внесені державним реєстратором Кукліною А. О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №24457849.

Констатуючи відсутність порушень з боку державного виконавця під час формування заявки на реалізацію арештованого майна від 03.07.2018, відповідно до якої відомості про чинні обтяження щодо спірного нерухомого майна, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек), відсутні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів доведення відповідної інформації до відома посадових осіб відповідача.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не врахував, що визначальним є сам факт наявності відповідних обмежень та об'єктивна можливість виконавця дізнатись про їх наявність, за умови неупередженого та ефективного виконання останнім своїх службових обов'язків.

Верховний Суд також зауважує, що з метою упередження незаконної реалізації майна чи вчинення будь-яких інших протиправних дій з боку недобросовісної сторони провадження, відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заявці, законодавцем покладено саме на посадових осіб відділу державної виконавчої служби, а тому державний виконавець повинен вживати всі залежні від нього заходи з метою збирання, обробки та відображення повних відомостей, що стосуються об'єкту арешту.

Невиконання зазначених вимог свідчить про неналежне виконання державним виконавцем своїх посадових обов'язків та відсутність належного контролю під час формування документів виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в порушення вимог пунктів 2 та 4 Порядку під час формування заявки на реалізацію арештованого майна від
03.07.2018 не було відображено в ній відомості про реєстрацію обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, складено та подано заявку на реалізацію арештованого майна з електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №56504979, яка в подальшому без додаткової перевірки та доопрацювання була затверджена начальником відділу державної виконавчої служби, судом першої інстанції правильно зазначено, що в даному випадку відповідачем не дотримано вимог щодо належного виконання службових обов'язків.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДС МЮУ Нідченка Є. Д. щодо подання заявки на реалізацію спірного нежитлового приміщення з публічних електронних торгів при виконанні виконавчого провадження №56504979 та визнання протиправною бездіяльність заступника директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р. В. з непроведення перевірки на відповідність вимогам законодавства заявки на реалізацію вказаного нежитлового приміщення та його дії з підписання і передачі заявки на реалізацію арештованого майна Державному підприємству "СЕТАМ".

Водночас, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту №56504979 від 14.08.2018 про реалізацію предмету іпотеки нежитлового приміщення, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 05.06.2018 по справі №910/856/17.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції як такого, що скасоване помилково. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС

РІШЕННЯ

" задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "ГЛОБАЛЬНІ БІЗНЕС

РІШЕННЯ

" до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності та залишити в цій частині в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року.

В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуюча суддя: І. Л. Желтобрюх

Судді: О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець