Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №820/2892/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2018 року

Київ

справа №820/2892/17

адміністративне провадження №К/9901/1078/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя: Заічко О.В.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (головуючий суддя: Курило Л.В., судді: Бартош Н.С., Присяжнюк О.В.)

у справі № 820/2892/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Вертикаль»

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області

про стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Вертикаль» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач 1, ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (далі - відповідач 2), в якому просило стягнути з Державного бюджету України в особі ГУ ДКСУ у Харківській області на свою користь пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 906621,76 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби у Харківській області на користь позивача пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 906621,76 грн.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм: частин 1 та 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), підпункту 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ОДПІ зводяться до того, що строк звернення до суду із позовом про стягнення пені встановлений у 6 місяців, а тому суд першої інстанції мав залишити позов без розгляду.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що станом на 04.07.2017 залишок невідшкодованого ПДВ на рахунок позивача становить 970446,00 грн.

Достовірність вказаних сум бюджетного відшкодування було підтверджено у судовому порядку за наслідками розгляду справ № 2а-252/11/2072 та 2а-3886/11/2070. Так постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 у справі № 2а-3886/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, задоволено позов TOB НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового - повідомлення рішення від 21.03.2010 №0000120700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 927939,00 грн. Ці судові рішення були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012. Указане податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий - листопад 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 у справі № 2а-252/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011, було задоволено позов TOB НВО «Вертікаль» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2010 №0000320700/0 та від 07.12.2010 №0000320700/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 42507,00 грн. Ці судові рішення були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2012. Указані податкові повідомлення-рішення були прийняті за наслідками перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень - травень 2010.

Частиною 1 ст. 254 КАС України (у редакції, чинній на дати набрання чинності вказаними судовими рішеннями) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина 3 цієї статті).

За визначеннями, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 ПК, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, який здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст.. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.

За встановлення у судовому процесі обставин підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, підтвердження достовірності розрахунку заявленої до відшкодування суми, та неподаня у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також невідшкодування належних йому до повернення сум ПДВ, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування за період із 04.01.2011 по 10.07.2017. Заперечень з приводу правильності розрахунку суми пені ОДПІ не заявляє.

З приводу доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду, встановленого частиною 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивача із адміністративним позовом до суду), то вони не відповідають правильному змісту правового регулювання з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 цієї статті).

Водночас частиною 3 згаданої статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення закріплені й у відповідних частинах статті 122 КАС у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-\/ІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017.

Отже КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Вирішуючи питання, що пов'язане із обчисленням строку звернення до адміністративного суду із вимогами, які є предметом розгляду цієї справи, Верховний Суд виходить із такого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя здійснюючи правосуддя керується верховенством права. Невід'ємною частиною принципу верховенства права є справедливість, пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже ПК є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із ст. 99 КАС (у редакції, чинній на дату звернення позивача із адміністративним позовом до суду) та ст. 122 КАС України (у редакції з 15.12.2017).

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 ст.102 ПК контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 ст. 102 ПК для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.

Такий зміст правового регулювання висловлений Верховним Судом у постанові від 14.03.2019 у справі № 822/553/17.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко