Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2020 року у справі №640/7679/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/7679/20

провадження № К/9901/28182/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Федотова І. В., суддів: Чаку Є. В., Сорочка Є. О.)

у справі №640/7679/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

до Комісії з акредитації організацій колективного управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Громадська спілка "Український музичний альянс",

про визнання протиправними та скасування рішень.

I. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулося до суду з позовом до Комісії з акредитації організацій колективного управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Громадська спілка "Український музичний альянс", в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління "Український музичний альянс" у сфері обов'язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 267 "Про акредитацію організації колективного управління".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №640/7679/20 позов задоволено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №640/7679/20 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
03.07.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.12.2019 Комісією з акредитації організацій колективного управління, керуючись Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", Положенням про комісію з акредитації організацій колективного управління, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від
14.11.2019 № 375, прийнято рішення, оформлене Витягом з протоколу № 4, яким вирішено: Акредитувати організацію колективного управління Громадська спілка "Український музичний альянс" (вул. Шовковична, 10, офіс 28, м. Київ, Україна, 01021, код згідно з ЄДРПОУ 31815383) у сфері обов'язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників, строком на три роки.

6. В даному Рішенні вказано, що воно набирає чинності з дати його затвердження наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

7.18.02.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийнято наказ № 267 "Про акредитацію організації колективного управління", яким, відповідно до статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", наказів Міністерства від 21.11.2018 № 1741 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління", від
14.11.2019 № 375 "Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління", з урахуванням пункту 4.5 Протоколу № 4 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від
21.12.2019, вирішено:

а) Акредитувати організацію колективного управління громадська спілка "Український музичний альянс" у сфері обов'язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників, строком на три роки.

б) Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності протягом трьох робочих днів унести відомості про акредитацію громадської спілки "Український музичний альянс" до Реєстру організацій колективного управління.

8. Вважаючи зазначені рішення та наказ незаконними з підстав порушення суб'єктом владних повноважень процедури організації і проведення відкритого конкурсу, позивач звернувся до суду з цим позовом. На думку позивача, комісія не мала правових підстав приймати рішення від 21.12.2019 про акредитацію організації колективного управління Громадська спілка "Український музичний альянс", оскільки Положення "Про комісію з акредитації організацій колективного управління", затверджене наказом Мінекономіки від 04.01.2019 № 8, на підставі якого оголошено конкурс, визнано протиправним та нечинним в судовому порядку.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що акредитацію третьої особи проведено з порушенням законодавчо встановленого порядку акредитації організації колективного управління.

10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у позивача порушеного права у спірних правовідносинах. Зокрема, апеляційний суд зазначив, що ТОВ "МТІ" є платником винагороди за приватне копіювання (відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також аудіовізуальних творів). Прийняттям оскаржуваних рішень про визначення Громадської спілки "Український музичний альянс" акредитованою організацією не порушуються інтереси позивача як платника винагороди, зокрема щодо її розміру, або інших обставин, які б безпосередньо впливали на позивача.

11. Відсутність публічно-правових відносин між позивачем і відповідачами та відсутність у позивача порушених прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних рішень відповідно не породжує для останнього і права на захист.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВИ ТА КЛОПОТАННЯ СТОРІН

12. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує на безпідставності доводів суду апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача порушених прав та законних інтересів у спірних правовідносинах. Зазначає, судом апеляційної інстанції не враховані доводи позивача щодо захисту законного інтересу ТОВ "МТІ".

13. На думку позивача, оскільки ТОВ "МТІ" зобов'язано здійснювати відповідні відрахування на користь акредитованої організації (без права вибору такої організації), то рішення уповноважених осіб щодо утворення зазначеної організації зачіпають майнові інтереси позивача.

14. Окремо зазначає, що намагався оскаржити спірні рішення в межах господарських спорів між ТОВ "МТІ" та Громадською спілкою "Український музичний альянс" (справи №910/5672/17,910/7169/18,910/12523/18 тощо), проте йому було роз'яснено, що господарські суди не наділені повноваженнями виходити за межі позову (стягнення коштів) та досліджувати законність утворення Громадської спілки "Український музичний альянс".

15. Також стверджує, що судом апеляційної інстанції застосовано практику Верховного Суду, яка є нерелевантною щодо спірних правовідносин.

16. Мінекономіки у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" чітко визначено, що рішення про акредитацію організації колективного управління (далі також - ОКУ) може бути оскаржене іншими організаціями, які брали участь у конкурсі. Позивач участі у конкурсі не брав.

17. Наголошує, що спірний наказ є актом індивідуальної дії і породжує права та обов'язки лише для Громадської спілки "Український музичний альянс".

Пред'являючи цей позов, позивач, на думку Мінекономіки, виключно намагається уникнути виконання обов'язку щодо сплати відповідних відрахувань акредитованій особі.

18. Громадська спілка "Український музичний альянс" у своєму відзиві зазначає, що:

- оскаржувані у справі рішення жодним чином не впливають ані на виникнення у позивача обов'язку сплачувати відрахування, ані на розмір таких відрахувань;

- в частині способу виконання зазначеного обов'язку оскаржувані рішення дійсно можуть стосуватись позивача, однак жодним чином не порушують порядок сплати відрахувань, встановлений законом;

- те, що позивач є учасником правовідносин приватного копіювання жодним чином не свідчить про порушення його прав та інтересів у зв'язку з незаконним, на його думку, створенням організації колективного управління;

- позивач не є учасником публічно-правових відносин у сфері акредитації, відповідачі не реалізують відносно позивача свої публічно-владні управлінські функції;

спірні рішення є актами індивідуальної дії і відповідно до сталої практики Верховного Суду позивач не є суб'єктом їх оскарження.

19. Також третьою особою подано клопотання про закриття касаційного провадження мотивоване тим, що обставини, якими позивач обґрунтовував свою касаційну скаргу, не підтвердились, а Верховний Суд вже надавав висновки щодо застосування норм права, про порушення яких в межах розгляду цієї справи зазначає позивач.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з наступного.

21. Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

22. Згідно з частинами 2 -3 статті 23 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" збір винагороди за приватне копіювання (відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також аудіовізуальних творів) здійснюється з виробників і (або) імпортерів цифрового, аналогового та іншого обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити таке відтворення, на умовах, передбачених Законом України "Про авторське право і суміжні права".

23. Виплата винагороди за приватне копіювання здійснюється у формі відрахувань частки (у вигляді відсотків) вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити таке відтворення, крім: 1) професійного обладнання і (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; 2) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; 3) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

24. Імпортери зазначених у цій статті обладнання і (або) матеріальних носіїв сплачують відрахування акредитованій організації колективного управління у відповідній сфері протягом 30 календарних днів з дня митного оформлення обладнання і (або) матеріальних носіїв.

25. Виробники та імпортери зазначених у цій статті обладнання і (або) матеріальних носіїв подають акредитованій організації колективного управління у відповідній сфері документально підтверджені дані про кількість вироблених або ввезених на територію України обладнання і матеріальних носіїв. Установа і акредитована організація колективного управління мають право запитувати такі дані.

26. Судами встановлено, що позивач є імпортером обладнання і матеріальних носіїв, на які поширюються вимоги статті 23 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

27. Предметом спору є оскарження рішень уповноважених осіб про створення організації колективного управління до якої позивач зобов'язаний здійснювати відповідні відрахування.

28. При цьому, як вже зазначено вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності у позивача порушених прав та законних інтересів у спірних правовідносинах.

29. Колегія суддів вважає такий висновок безпідставним, з огляду на таке.

30. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

31. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

32. Тобто, у цій справі судам слід було з'ясувати, чи має позивач матеріально-правову зацікавленість (інтерес) в оскарженні спірних рішень Комісії з акредитації організацій колективного управління та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

33. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому ч. 1 ст. 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

34. Законний інтерес характеризується такими ознаками:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) визначений, тобто, благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним;

(г) персоналізованим (суб'єктивним), тобто належати конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

(д) суб'єктом порушення позивач вважає суб'єкта владних повноважень.

35. Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу, є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) неправовий характер вимог - не породжують правових наслідків для позивача; це виключає можливість віднесення спору до "юридичного" відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред'явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

36. Законний інтерес, за захистом якого позивач може звернутися до суду, має бути:

а) порушеним (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися), або

б) порушуватися (щодо протиправних діянь, які тривають), або

в) в його реалізації можуть існувати перешкоди (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі), або

г) інші ущемлення законних інтересів.

37. Такі критерії для визначення законного інтересу, що підлягає судовому захисту, викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17. Підстав для відступу від таких висновків щодо застосування норм права у цій справі немає.

38. Закон не забороняє оскаржувати у судовому порядку рішення Мінекономіки щодо затвердження результатів відкритого конкурсу на визначення акредитованої організації колективного управління, як і не передбачає коло суб'єктів такого оскарження.

39. Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "МТІ":

- перебуває у сфері правового регулювання Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а саме, є користувачем у сфері авторського права і (або) суміжних права;

- має законний інтерес якого пов'язаний зі здійсненням статутної діяльності та виплатою винагороди (відрахувань) акредитованій організації колективного управління, з якою зобов'язано укласти відповідний договір;

- такий законний інтерес є суб'єктивним, пов'язаним з правами та обов'язками, що виникають у сфері "відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників", після проведення відкритого конкурсу та визначення акредитованої організації колективного управління.

40. Мінекономіки затверджує результати відкритого конкурсу на визначення акредитованої організації колективного управління.

41. Отже, позивач за наявності законного інтересу має право оскаржувати рішення про акредитацію організації колективного управління з підстав порушення суб'єктом владних повноважень процедури організації і проведення відкритого конкурсу.

42. Зазначене, на переконання колегії суддів, дає підстави стверджувати, що в цьому випадку судам слід вирішити спір по суті, оскільки присутні ознаки наявності у позивача порушення законного інтересу.

43. Отже, суд апеляційної інстанції невірно застосував норми процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

44. При цьому, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, адже по суті спору рішення суду першої інстанції судом не переглядалось, а тому відсутні підстави для прийняття постанови про залишення в силі рішення суду першої інстанції.

45. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази

46. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №640/7679/20 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб