Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №804/16491/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №804/16491/15

адміністративне провадження №К/9901/10767/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 у складі судді Павловського С. В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у складі колегії суддів: Білак С. В. (головуючий), Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А. у справі №804/16491/15 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління МВС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (далі - Ліквідаційна комісія ГУМВС), Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління МВС в Дніпропетровській області (далі - Ліквідаційна комісія МУ ГУМВС), в якому просив:

1.1.визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с про звільнення позивача зі служби;

1.2.поновити позивача на займаній посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально-міського районного відділу МУ ГУМВС;

1.3.зобов'язати допустити позивача до атестації і перевести з раніше займаної посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально-міського районного відділу МУ ГУМВС на іншу вакантну посаду, у зв'язку із реорганізацією і скороченням штатів;

1.4.стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06.11.2015;

1.5.стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
10.03.2016, яку залишено ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 без змін, позовні вимоги задоволено частково.

2.1.Визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС "По особовому складу" від
06.11.2015 №485 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

2.2.Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально-міського районного відділу МУ ГУМВС з
06.11.2015.

2.3.Зобов'язано Ліквідаційну комісію МУ ГУМВС допустити ОСОБА_1 до атестації та розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області.

2.4.Зобов'язано Ліквідаційну комісію МУ ГУМВС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період починаючи з 06.11.2015 по день поновлення на роботі.

2.5.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. ОСОБА_1 з 10.01.1999 перебував на службі в органах внутрішніх справ, починаючи з 10.06.2013 - на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально - міського районного відділу МУ ГУМВС.

3.2.У жовтні 2015 року ОСОБА_1 було подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г", у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

3.3.Наказом ГУМВС від 06.11.2015 №485 о/с старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Центрально-Міського районного відділу МУ ГУМВС майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звільнення позивача відбулось незаконно, адже, він у встановлені строки виявив бажання проходити службу в органах поліції та, окрім того, його звільненню не передувало вирішення питання про можливість подальшого використання позивача на службі.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ГУМВС подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

5.1.Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Скаржник наголошує, що позивач у встановленому законодавством порядку не виявив бажання проходити службу в поліції, у зв'язку з чим наказ про його звільнення зі служби є правомірним.

6. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

6.1.На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення постановлене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права і підстави для його скасування, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Конституція України:

"Стаття 43. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".

8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII):

Розділ XI

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"1. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII, які набирають чинності з 1 січня 2017 року".

"..4. До приведення законодавства України у відповідність із Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII".

"..8. З дня опублікування Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII, упродовж трьох місяців з дня опублікування Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон №580-VIII можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

10. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ".

9. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 18. Проходження служби в міліції

"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України".

10. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення):

"..8. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку..Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі".

"24. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу".

"64. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):..г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі".

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" (надалі - Постанова):

"1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1.

2. Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. ~law16~ опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 за №141-142, отже, він набрав чинності 07.11.2015 (окрім норм, визначених пунктом 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення").

13. Тобто, тримісячний строк, протягом якого працівники міліції, що виявили бажання проходити службу в поліції, за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, передбаченим ~law17~, могли бути прийняті на службу в поліцію, закінчився 06.11.2015.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених під час розгляду справи доказів, позивач подав рапорт до ГУМВС, яким виявив бажання подальшого проходження служби в поліції, проте, вказаний рапорт не був прийнятий до уваги при вирішенні питання щодо його звільнення.

15. За змістом частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Отже, Верховний Суд як суд касаційної інстанції позбавлений можливості переглядати оскаржувані судові рішення інакше, аніж на підставі та в межах встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та/або самостійно встановлювати обставини справи чи перевіряти докази.

17. Враховуючи приписи пунктів 9-10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law18~ та підпункту "г" пункту 64 Положення, працівник міліції міг бути звільнений зі служби в органах внутрішніх справи через скорочення штатів виключно у разі відмови від проходження служби в поліції та/або неприйняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, за умови відсутності можливості подальшого використання на службі.

18. Також, відповідно до наведених норм ~law19~, працівник міліції міг бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, або шляхом видання наказу про призначення за його згодою, або за результатами проходження конкурсу.

19. Колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в першому випадку формою волевиявлення особи слугувало надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна була передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва, оскільки згода особи, по своїй суті, є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком такої згоди є призначення особи на посаду у відповідності до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення внаслідок скорочення штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

20. Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути встановлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення.

21. Що стосується другого з наведених вище випадків, то необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

22. Таким чином, лише в разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування ~law20~ і звільнення особи за скороченням штатів.

23. Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, згідно якої встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав відступати від зазначеної правової позиції.

24. Сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім свідченням того, що звільнення у зв'язку зі скороченням штатів відбулось правомірно.

25. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням вимог законодавства, що є підставою для його поновлення на службі та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

26. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

28. Касаційну скаргу Головного управління МВС в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

29. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у справі №804/1649/15 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління МВС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддяВ. М. ШарапаСуддіВ. М. Бевзенко Н. А. Данилевич