Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа № 814/795/17

провадження № К/9901/20780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Біоносенка В.В. від 30 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В. від 4 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- зобов'язати Головне управління ДФС у Миколаївській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до вчинення дій, пов'язаних з встановленням, нарахуванням, перерахуванням та сплатою грошових коштів по заробітній платні та відповідних нарахувань до пенсійного забезпечення - компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень та надбавки до пенсійного забезпечення в розмірі 20 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, як за період проходження служби та з моменту звільнення на пенсійне забезпечення по цей час;

- зобов'язати ДФС у Миколаївській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, як суб'єктів владних повноважень прийняти рішення та вчинити дії, щодо внесення змін до наказу ДПА у Миколаївській області від 16 вересня 2005 року № 273-о «Про звільнення ОСОБА_2.», а також внести зміни до пенсійної справи ПС № 2789.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що у період проходження ОСОБА_2 служби в органах податкової міліції допуск до державної таємниці СБУ позивачу не надавався, наказами керівництва ДПА свого часу також позивач не був допущений до роботи з документами, які містять державну таємницю. Також, ОСОБА_2 не було встановлено відповідно надбавку (компенсацію) відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про державну таємницю». Додаткові види грошового забезпечення (інші доплати, надбавки, премії, підвищення), які позивач вважає безпідставно невключеними у грошовий атестат станом 22 вересня 2005 року не можуть враховуватись для перерахунку пенсії як такі, що не виплачувались позивачу за час проходження служби та на момент звільнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в період з 6 червня 2000 року по 16 вересня 2005 року проходив службу в органах податкової міліції ДПА у Миколаївській області. Наказом ДПА у Миколаївській області від 16 вересня 2005 року № 273-о ОСОБА_2 звільнений з органів податкової міліції у запас Збройних Сил України.

За час роботи ОСОБА_2 на оперативних посадах в податковій міліції, йому допуск до роботи до державної таємниці в порядку, передбаченому статті 22 Закону України «Про державну таємницю», не оформлювався, наказ керівництва ДПА про надання допуску ОСОБА_2 до державної таємниці не виносився. Також, протягом служби в органах податкової міліції, ОСОБА_2 не отримував компенсації за роботу в умовах режимних обмежень відповідно до статті 30 Закону України «Про державну таємницю».

6. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідачів, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в період проходження позивачем служби в податковій міліції він був допущений до роботи з документами, які мають грифи «таємно» та «цілком таємно». Перебування на посадах, які він займав період проходження служби в податковій міліції потребувало обов'язкового оформлення допуску до державної таємниці за формою 2. Проте, в порушення вимог статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуску до державної таємниці ОСОБА_2 не надавалось. Відповідних надбавок за роботу з документами, які містять державну таємницю в розмірі 20 відсотків відповідно до Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 позивач не отримував, що є порушенням норм чинного законодавства.

Не оформлення належним чином допуску до державної таємниці потягло в свою чергу не включення даних надбавок до грошового атестату, що призвело до недоотримання, на думку позивача, належного йому розміру пенсійного забезпечення.

8. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

9. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Згідно із статтею 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки.

11. Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну таємницю» у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

12. Пунктом 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 передбачено, що особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) у розмірі 15 % за відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно» та 10 % - за відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно».

13. Згідно із пунктом 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

14. Відповідно до пункту 6 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Виплати, на які військовослужбовці мали право відповідно до Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, але не отримували їх, не можуть бути підставою для перерахунку пенсій, оскільки такі виплати не мали загального характеру, а встановлювалися в розмірах, визначених наказами керівництва в індивідуальному порядку. Тому надбавка за таємність враховується при обчисленні та перерахунку пенсії лише тим особам, яким вона була призначена під час проходження служби та фактично виплачувалась.

16. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 листопада 2013 року (справа № 21-261а13).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців