Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.11.2023 року у справі №580/3119/20
Ухвала КАС ВП від 03.06.2021 року у справі №580/3119/20
Постанова КАС ВП від 13.11.2023 року у справі №580/3119/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 580/3119/20

адміністративне провадження № К/9901/17559/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (колегія у складі суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.)

у справі № 580/3119/20

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Держпраці у Черкаській області

про скасування рішень.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив скасувати винесені відповідачем:

- припис від 03.06.2020 № ЧК-257/374/АВ/П про усунення порушень у сфері трудових правовідносин;

- постанову від 14.07.2020 № ЧК-257/374/АВ-ЧК-340/П/374/ІП-ФС-19 про накладення штрафу в розмірі 4723,00 грн.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 позов задоволено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:

- визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 14.07.2020 № ЧК-257/374/АВ-ЧК-340/П/374/ІП-ФС-19;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. 12.05.2021 відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі.

6. Позивач клопотав про розгляд справи без його участі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 01.06.2020 №306-Н "Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 " та направлення від 01.06.2020 №302 посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині трудового договору та оплати праці. Результати інспекційного відвідування оформлено актом від 03.06.2020 №ЧК-257/374/АВ.

8. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 95, ст. ст. 116 117 КЗпП України, ст. ст. 12, 33 Закону України "Про оплату праці", п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, оскільки позивачем не нараховано та не виплачено гр. ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року.

9. Згідно наказу позивача в від 27.11.2018 року №220-п ОСОБА_2 прийнята на посаду касира торговельного залу. Наказом позивача від 30.08.2019 № 212 ЗВ-К її звільнено із займаної посади.

10. Згідно зі штатним розписом на 2019 рік, затвердженим ФОП ОСОБА_1 02.01.2019, посадовий оклад касира торговельного залу встановлений у розмірі 4180,00 грн.

11. Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 по 31.12.2019 розмір місячної мінімальної заробітної плати становив 4173,00 грн.

12. Виходячи з даних, вказаних у відомостях нарахованої та виплаченої заробітної платні за січень - серпень 2019 року, розмір посадового окладу ОСОБА_2 складав 4 173,00 грн., що дорівнює розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік».

13. Непроведення позивачем нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_2 підтверджується даними відомості нарахованої та виплаченої заробітної платні за липень 2019 року № 7 та відомості нарахованої та виплаченої заробітної платні за серпень 2019 року № 8.

14. З врахуванням встановлених під час інспекційного відвідування порушень, відповідач вніс припис від 03.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П, яким зобов`язав позивача усунути виявлені порушення у строк до 12.06.2020.

15. На підставі наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 19.06.2020 №427-Н "Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 " та направлення від 19.06.2020 №420 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 щодо виконання ним вимог припису від 03.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П. Результати інспекційного відвідування оформлено актом від 24.06.2020 №ЧК-257/374/АВ-ЧК-340/П/374.

16. Вказаним інспекційним відвідуванням встановлено факт невиконання позивачем вимог припису від 03.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П в частині усунення порушень вимог ст. 117 КЗпП України, у зв`язку з чим відповідачем винесено постанову від 14.07.2020 №ЧК-257/374/АВ-ЧК-340/П/374/ІП-ФС-19 про накладення на позивача штрафу в сумі 4723 грн.

17. Не погоджуючись з приписом та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

18. Позивач вважав, що відповідач дійшов помилкового висновку про невиплату ОСОБА_2 індексації заробітної плати за липень-серпень 2019 року, оскільки індексація заробітної плати враховується в розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, відсутні правові підстави для виплати ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач звертав увагу на те, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.08.2020 у справі №711/4101/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КЗпП України закрито за відсутності в його діях складу правопорушення.

19. Відповідач проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що встановлено невиплату ОСОБА_2 індексації заробітної плати за липень-серпень 2019 року. Тому оскаржувані припис та постанова є правомірними та скасуванню не підлягають.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Ухвалюючи рішення про задоволення позивних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума індексації вpаховується в pозмірі мінімальної заробітної плати, тому відповідач помилково дійшов висновку що ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року.

21. Також суд першої інстанції взяв до уваги, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.08.2020 у справі №711/4101/20 провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КЗпП України закрито за відсутності в його діях складу правопорушення, зокрема, з тих підстав, що індексація вpаховується в pозмірі мінімальної заробітної плати. Тому помилковим є висновок відповідача про те, що позивачем не нараховано та не виплачено гр. ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року.

22. Суд апеляційної інстанції частково не погодився з такими висновками та зазначив, що непроведення нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_2 підтверджується відомостями нарахованої та виплаченої заробітної платні за липень та серпень 2019 року. Отже припис прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Щодо оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції дійшов висновку про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне і теж порушення, шляхом прийняття протоколу від 02.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення та постанови від 14.07.2020 №ЧК-257/374/АВ-ЧК-340/П/374/ІП-ФС-19 про накладення штрафу в сумі 4723 грн.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №2340/4337/18, від 24.12.2019 у справі №360/403/19, від 30.11.2020 у справі №819/1350/17, від 04.03.2019 у справі №199/7360/17, від 10.07.2020 №420/647/19, від 10.01.2019 у справі №804/6947/15, від 25.04.2018 у справі № 804/2806/17, від 18.03.2020 у справі №758/10046/15-а, від 21.11.2019 у справі №484/1066/16-а.

ФОП ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому немає подвійного притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення у даному випадку. Суд апеляційної інстанції помилково керувався правовою позицією, сформульованою у постановах Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19, від 29.01.2021 у справі № 814/1944/17.

24. У відзиві позивач покликався на правомірність оскаржуваних рішень з огляду на те, що його було двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення (ст. 265 КЗпП та 41 КУпАП).

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

26. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V).

27. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

28. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

29. Спеціальним законом, який відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".

30. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач виніс постанову від 14.07.2020 про накладення на позивача штрафу в сумі 4723 грн. Підставою для накладення штрафу є абз.9 ч.2 статті 265 КЗпП України у зв`язку з невиконанням вимог припису про усунення виявлених порушень.

31. Окрім того, відповідно до протоколу від 02.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П/ПТ встановлено порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 41 КУпАП.

32. Відповідно до ч.1 ст. 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

33. Відповідно до абз.9 ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

34. Таким чином, вказаними нормами передбачено відповідальність за правопорушення з різним складом, а тому твердження представника позивача про те, що має місце подвійне притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи.

35. Крім того, постановою Придніпровського районного суд м. Черкаси від 27.08.2020 у справі № 711/4101/20 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КпАП України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.

36. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне і те саме порушення.

37. Посилання на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах Верховного Суду, від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19, від 29.01.2021 у справі №814/1944/17, є нерелевантним з огляду на різні обставини цих справ і справи, що розглядається.

38. Водночас Суд зауважує, що законність постанови від 14.07.2020 прямо залежить від правомірності оскаржуваного припису від 03.06.2020 про усунення порушень у сфері трудових правовідносин.

39. Оскаржуваний припис було винесено за результатами першої перевірки у зв`язку з встановленням порушення вимог ч. 6 ст. 95, ст. ст. 116 117 КЗпП України, ст. ст. 12, 33 Закону України «Про оплату праці», п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078. Порушення полягає у тому, що позивачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року.

40. Щодо законності припису суд першої інстанції дійшов висновку про його протиправність, аргументуючи це тим, що сума індексації вpаховується в pозмірі мінімальної заробітної плати, тому відповідач помилково дійшов висновку що ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року. Крім того, покликався на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.08.2020 у справі №711/4101/20, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КЗпП України закрито за відсутності в його діях складу правопорушення, зокрема, з підстав того, що індексації вpаховується в pозмірі мінімальної заробітної плати, тому відповідач помилково дійшов висновку що позивачем не нараховано та не виплачено гр. ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за липень-серпень 2019 року.

41. Водночас, суд апеляційної інстанції у постанові від 12.04.2021 у справі, що розглядається, зазначив, що «виходячи з даних, вказаних у відомостях нарахованої та виплаченої заробітної платні за січень - серпень 2019 року, розмір посадового окладу ОСОБА_2 складав 4 173,00 грн. (стор. 86 - 91 стор. І), що дорівнює розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік». Факт непроведення позивачем нарахування та виплати Індексації заробітної плати ОСОБА_2 підтверджується даними відомості нарахованої та виплаченої заробітної платні за липень 2019 року № 7 та відомості нарахованої та виплаченої заробітної платні за серпень 2019 року № 8 (ст. 92, 93 ст. І)».

42. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем у справі порушено трудове законодавство, а отже припис відповідача від 03.06.2020 №ЧК-257/374/АВ/П прийнято у відповідності до вимог законодавства.

43. Суд зауважує, що позивач у позовній заяві покликався на те, що під час інспекційного відвідування посадова особа відповідача не розібралася з питанням належного нарахування ОСОБА_2 заробітної плати та проведення індексації; не здійснила перевірку обліку робочого часу. Також покликався на те, що станом на липень-серпень 2019 року бухгалтером по зарплаті була ОСОБА_3 , яка переведена на іншу посаду - менеджер з постачання, а станом на день проведення інспекційних відвідувань червень 2020 року бухгалтером по зарплаті є ОСОБА_4 , яка не могла знати, яким чином проводилось нарахування заробітної плати у 2019 році по ОСОБА_2 . Після інспекційних відвідувань було з`ясовано, що ОСОБА_2 в повному обсязі отримала заробітну плату та кошти за індексацію заробітної плати в період липень-серпень 2019 року, це підтверджується табелями обліку робочого часу ОСОБА_2 за липень і серпень 2019 року та бухгалтерською довідкою про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_2 . Згідно табелю обліку робочого часу ОСОБА_2 відпрацювала не повний робочий місяць. Заробітну плату за серпень ОСОБА_2 отримала в повному обсязі разом з індексацією за два місяці в розмірі - 3359,27 грн. Окрім того, оскільки вона звільнилась 30.08.2019, вона отримала компенсацію відпустки в розмірі 459,40 грн.

44. Відповідач покликався на те, що позивач визнав порушення, сплативши індексацію заробітної плати ОСОБА_2 . Однак позивач у додаткових поясненнях покликався на те, що згодом він надіслав ОСОБА_2 листа про повернення надлишково сплачених коштів (т.1 а.с. 102-105).

45. Вказаним обставинам не було надано оцінки ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій. Між тим, відповідно до ст. 246 КАС Українни у судовому рішенні має бути зазначено, зокрема, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Аналогічні вимоги передбачено до постанови суду апеляційної інстанції (ст. 322).

46. Натомість Придніпровському районному суду м. Черкаси позивач подавав ті самі докази та наводив аналогічні аргументи. У постанові від 27.08.2020 у справі №711/4101/20 зазначено, що ОСОБА_2 в повному обсязі отримала заробітну плату та кошти за індексацію заробітної плати в період липень-серпень 2019 року, це підтверджується табелями обліку робочого часу ОСОБА_2 за липень і серпень 2019 року. та бухгалтерською довідкою про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_2 .

Таким чином Придніпровський районний суд м. Черкаси дійшов висновку, що судовому засіданні не здобуто належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення та відсутній сам факт вчинення ним правопорушення та наявність в його діях складу правопорушення.

47. Отже, за одних і тих самих обставин судами у справах №711/4101/20 та №580/3119/20 було зроблено протилежні висновки щодо наявності правопорушення. Суди не навели мотивів, чому не взяли до уваги обставин, встановлених постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.08.2020.

48. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

49. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

50. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

51. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

53. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій не було належним чином з`ясовано обставини справи, що в кінцевому випадку призвело до притягнення позивача до відповідальності всупереч висновкам, зробленим у справі № 711/4101/20.

54. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

55. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

56. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином подані сторонами докази та заявлені аргументи, не встановили обставини справи, справу слід направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №580/3119/20 скасувати, справу №580/3119/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб