Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 347/47/25

провадження № К/990/30020/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департамент патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 1 роти УПП батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Пальчинського Назара Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Савчука Романа Романовича на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Глушка І. В.,: Затолочного В. С., Судової-Хомюк Н. М.

І. Обставини справи

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департамент патрульної поліції, поліцейського 1-го взводу 1 роти УПП батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Пальчинського Назара Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.

2. Косівський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 28 квітня 2025 року в позові відмовив.

3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, представник позивача - Савчук Р. Р. оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2025 року залишив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савчука Романа Романовича на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області рішенням від 28 квітня 2025 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, а також необхідності надання апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копій відповідно до кількості учасників справи, надавши строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

5. 12 червня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою повернув представнику позивача - Савчуку Р. Р. зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Представник позивача, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

7. На обґрунтування касаційної скарги автор зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги з підстав пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Стверджує, що десятиденний строк на виконання ухвали суду спливав 01 червня 2025 року (неділя вихідний день), а тому переносився на перший робочий день понеділок 02 червня 2025 року. На виконання вказаної ухвали надіслано 02 червня 2025 року рекомендованим поштовим відправленням на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 726,72 грн., а також виправлену апеляційну скаргу та дві її копії для інших учасників справи.

8. Верховний Суд ухвалою від 11 серпня 2025 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

11. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.

12. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

13. У цій справі підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про усунення недоліків апеляційної скарги. Ці недоліки полягали в тому, що представник позивача не надав доказів сплати судового збору, а також не надав апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 298 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2025 року залишив без руху.

Вказаною ухвалою апеляційний суд надав позивачу строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

14. Так, вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.

15. За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

16. Як висновується з апеляційної скарги та матеріалів, доданих до неї, скаржником не надано документ про сплату судового збору. Про наявність такого документа представник позивача також не зазначив у переліку поданих ним додатків до апеляційної скарги.

17. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

18. З огляду на порушення вимог оформлення апеляційної скарги в частині ненадання разом з апеляційною скаргою документу про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції цілком правильно застосував положення частини другої статті 298 КАС України.

19. Це положення також стосується й ненаданням апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 298 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи, що було встановлено судом апеляційної інстанції.

20. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

21. Наведене свідчить, що ненадання скаржником, зокрема, документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку, така скарга повертається особі, яка її подала.

22. Водночас варто зазначити, що повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

23. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала Восьмого окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 347/47/25 доставлена Савчуку Роману Романовичу до його електронного кабінету 22 травня 2025 року о 20:54 год.

24. Отже, останній день, встановленого судом строку є 02 червня року включно з урахуванням приписів частини шостої статті 120 КАС України, відповідно до якої якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

25. Постановляючи ухвалу від 12 червня 2025 року, Восьмий апеляційний адміністративний суд обґрунтував невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та повернув її особі, яка подала.

26. Водночас в матеріалах справи міститься заява представника позивача про усунення недоліків апеляційної скарги, яка надіслана до апеляційного суду 02 червня 2025 року, тобто у строк, визначений судом, та яка зареєстрована у Восьмому апеляційному адміністративному суді 05 червня 2025 року, тобто до постановлення оскаржуваної ухвали суду (12.06.2025).

Разом із вказаною заявою автор додав платіжну інструкцію як доказ сплати судового збору від 02 червня 2025 року у належному розмірі. Крім того, до цієї заяви додано копію апеляційної скарги.

27. Наведене свідчить, що документи на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надійшли до суду перед тим, як суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги з підстав пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

28. Варто зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», згідно з частиною першою статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому частиною другою цієї ж статті Закону визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

29. Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.

30. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

31. Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

32. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 520/10006/21, від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 320/2743/20, від 17 жовтня 2024 року у справі № 380/7041/24.

33. Підсумовуючи, варто зазначити, що Верховний Суд не ставить під сумнів існування підстав для залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків. Водночас, постановляючи оскаржувану ухвалу від 12 червня 2025 року апеляційний суд не звернув увагу на документи, які надійшли до суду на виконання вимог ухвали та не надав жодної оцінки, повернувши апеляційну скаргу скаржникові, що обмежило його право на апеляційне оскарження (в аспекті доступу до суду) і стали перешкодою для захисту прав, з огляду на своєчасну сплату скаржником судового збору.

34. При цьому в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції не зазначив чи перевіряв зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та не навів відповідних обґрунтувань, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. За таких обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савчука Романа Романовича задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 347/47/25 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська