Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №826/4142/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа №826/4142/16

адміністративне провадження №К/9901/7032/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016 (суддя Аблов Є. В) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
28.02.2019 (колегія у складі суддів Горяйнова А. М., Кузьмишиної О. М. та Файдюка В. В. )

у справі №826/4142/16

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявська Олена Степанівна

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2016 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
О. С. Чернявської;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" О. С. Чернявську включити ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" О. С. Чернявську подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у АТ "Банк "Фінанси та Кредит";

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити ОСОБА_1 відшкодування за вкладом відповідно до договору № 300937/31301/370-14 від
27.05.2014 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
28.02.2019, в задоволені позову відмовлено.

3.13.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019.

4. У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 відкрито провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.05.2014 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір-заява № 300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті.

7. Згідно з умовами договору позивач вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті у сумі 8489,51 доларів США на вкладний рахунок № НОМЕР_1 на строк з 27.05.2014 по 01.06.2015. За час користування коштами вкладу банк зобов'язувався нараховувати і виплачувати вкладникові процент за ставкою 12,10 % річних.

8.23.06.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору-заяви, відповідно до якої строк розміщення грошових коштів було продовжено на період з 02.06.2015 по 06.06.2016 з нарахуванням і виплатою вкладникові процентів за час користування коштами вкладу.

9. Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 ПАТ
"Банк "Фінанси та Кредит" було віднесене до категорії неплатоспроможних.

10. На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17 вересня 2015 року про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку.

11. У подальшому постановою Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

12. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вказаної постанови прийнято рішення від 18.12.2015 №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

13. ОСОБА_1 отримав відшкодування коштів за вкладом у межах гарантованої суми за договором банківського рахунку № 300937/ 31301 /370-14 від 27.05.2014.

14. Залишок коштів на вкладному рахунку позивача станом на 15.03.2016 склав 3988,79 доларів США (еквівалент 103788 грн 16 коп. ).

15. Позивач 29.01.2016 звернувся до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з вимогою про визнання його кредитором банку та виплатою відшкодування йому належної суми вкладу за договором вкладу. Також 06.04.2016 ОСОБА_1 подав заяву про включення до списку кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

16. Уповноважена особа листом від 21.03.2016 №3-030000/4069 повідомила позивача про те, що подана ним вимога кредитора перебуває на опрацюванні та інформація про результати її розгляду будуть повідомлені додатково.

17. Листом, у якому не зазначені вихідний номер та дата, Уповноважена особа повідомила позивача, що подана ним 29.01.2016 кредиторська вимога була зареєстрована з номером 967-Г, проте у зв'язку з пропуском передбаченого законом строку, заявлені ОСОБА_1 вимоги не можуть бути включені до реєстру кредиторів.

Не погоджуючись із такими діями та рішеннями Уповноваженої особи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодував позивачу 198922 грн. 62 коп., тобто позивач отримав компенсацію по вкладу в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у межах гарантованої суми відшкодування у повному обсязі.

Однак вимоги позивача про стягнення решти коштів за договором банківського вкладу №300937/31301/370-14 від 27.05.2014 знаходяться поза межами гарантованої суми відшкодування, у зв'язку з чим ОСОБА_1 повинен був заявити про свої вимоги до банку впродовж 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення Уповноваженої особи.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, оскільки позивач декілька разів звертався до відповідача про виплату йому вкладу та з кредиторською вимогою, але відповіді не отримав.

20. У відзиві Відповідач покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції з огляду на правильність та обґрунтованість їхньої оцінки доводам скаржника, які вже були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

Відповідачі виконали свій обов'язок щодо включення Позивача до реєстру вкладників та виплати гарантованої суми відшкодування. При цьому, повернення решти коштів відбувається у порядку відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд дослідив доводи касаційної скарги та відзиву, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

22. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з таких підстав.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

24. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

25. Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

26. За правилами ч. 5 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного ч. 5 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

27. В адміністративному позові ОСОБА_1 зазначив, що 10.10.2015 йому була виплачена сума у розмірі 93486 грн 05 коп. та 02.02.2016 - 105436 грн 57 коп. у якості відшкодування коштів за вкладом, внесеним згідно з договором №300937/31301/370-14 від 27.05.2014, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно до наявних матеріалів справи вищезазначені виплати здійснювалися як виплата коштів гарантованих до виплати ФГВФО згідно реєстру №1 від 10.11.2015.

28. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що іншу частину коштів, внесених до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ОСОБА_1 мав право отримати за процедурою, передбаченою ст.ст. 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

29. Відповідно до ст.ст. 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

30. ОСОБА_1 в адміністративному позові зазначав, що 29 січня 2016 року звертався до Уповноваженої особи з кредиторською вимогою, однак не володіє даними щодо свого включення до списку кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

31. Судом першої інстанції було встановлено, що позивач не був включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів з підстав пропуску строку заявлення кредиторської вимоги.

32. Колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи (без зазначення у чому вона полягає); зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "Банк "Фінанси та кредит"; зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Фінанси та кредит"; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити ОСОБА_1 відшкодування за вкладом відповідно до договору № 300937/31301/370-14 від 27 травня 2014 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

33. Розглядаючи зазначені позовні вимоги, колегія суддів виходить з того, що позивач має право на отримання відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Фінанси та кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у межах гарантованої суми- 200000 грн., визначеної у ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

34. Як раніше зазначалося, гарантована сума відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була виплачена ОСОБА_1

35. Вимоги позивача про відшкодування іншої частини вкладу, яка перевищує гарантовану суму, за процедурою, передбаченою ст.ст. 26, 27, 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

36. Натомість із вимогами про визнання протиправною відмови Уповноваженої особи про відмову у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів, ОСОБА_1 у межах даної справи не звертався.

37. Підстави для виходу за межі позовних вимог та надання оцінки правомірності таким діям Уповноваженої особи відсутні, адже розгляд і вирішення зазначених вимог не належить до повноважень адміністративних судів.

38. Положення ст.ст. 49, 50, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказують на те, що під час формування реєстру акцептованих вимог кредиторів Уповноважена особа здійснює повноваження органів управління банку та у правовідносинах із кредиторами виступає представником ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" як сторони договору.

39. За висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 826/21368/15, спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

40. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

41. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 20 квітня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

42. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2016 року - без змін.

43. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку обставинам справи.

44. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

45. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

46. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

48. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

49. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.

50. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №826/4142/16 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №826/4142/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб