Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2019 року

Київ

справа №826/15091/17

провадження №К/9901/68929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Мороз Л.Л., Берназюка Я.О., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів, про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Васильченко І.П. від 17 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 27 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів, у якому просила:

- зобов`язати Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів самостійно за власним підписом поставити на оригіналі проекту рішення Київської міської ради: «Про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », кадастровий номер НОМЕР_1 земельної ділянки площею 0,1000 га, навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради", та навпроти назв інших постійних комісій відмітку "підтримано в порядку частини 5 статті 30 Регламенту Київської міської ради" протягом десяти днів з дати набуття чинності рішення суду;

- зобов`язати Київську міську раду у відповідності до вимог чинного законодавства України, розглянути проект рішення Київської міської ради: «Про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », кадастровий номер НОМЕР_1 земельної ділянки площею 0,1000 га, і прийняти рішення пленарному засіданні Київської міської ради протягом двох місяців з дати набуття чинності рішення суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовано тим, що профільною комісією Київської міської ради було прийнято рішення про відхилення спірного проекту рішення, а тому зобов`язання відповідача проставити відмітку «погоджено» не підлягає задоволенню. З цих підстав також вказано і про необґрунтованість зобов`язання відповідача розглянути цей проект.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Київської міської ради із клопотанням (вх.08/М-9965 від 18 серпня 2016 року), у якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтований розмір 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в натурі.

На запит позивача від 13 листопада 2017 року (вх. № 08/1088 від 14 листопада 2017 року) стосовно надання інформації про результати розгляду кадастрової справи № А-22922, Київською міською радою надано відповідь від 17 листопада 2017 року № 225-КР-3959, відповідно до якої до Київської міської ради надійшов проект рішення (ПР-14350 від 29 вересня 2017 року) «Про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » (кадастрова справа А-22922) за поданням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до резолюції заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 03 жовтня 2017 року № 08/231-2404/ПР вказаний проект рішення передано до постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка відповідно до функціональної спрямованості є профільною постійною комісією з розгляду проектів рішень щодо передачі громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Києва. Проект рішення постійною комісією не розглядався, його буде розглянуто на засіданні постійної комісії в установленому порядку за участі позивача.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована протиправними діями відповідача щодо неприйняття рішення про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з підстав, викладених у позовній заяві.

7. Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надіслали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Частиною першою та шостою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

9. За змістом частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

10. Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

11. Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

12. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 та частини п`ятнадцятої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

13. Згідно частини першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

14. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач фактично наголошує не на порушенні відповідачем вимог Земельного кодексу України щодо її права на отримання земельної ділянки, а на порушенні регламенту Київської міської ради щодо порядку розгляду відповідними комісіями підготовленого Департаментом земельних ресурсів проекту рішення про затвердження проекту землеустрою. Внаслідок цих порушень, позивач просила зобов`язати відповідних осіб затвердити такий проект рішення ради та розглянути його.

Рішенням рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 затверджено Регламент Київської міської ради (далі - Регламент).

16. Згідно пунктів 1, 5 статті 26 Регламенту суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.

Суб`єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та інші постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.

17. Як зазначалося, Департаментом земельних ресурсів був підготовлений та поданий на затвердження відповідний проект рішення (ПР-14350 від 29 вересня 2017 року) «Про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та визначено на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення відповідні комісії.

18. Згідно пункту 5 статті 29 Регламенту протягом п`яти днів з дня реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.

19. Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. (підпункти 1-3 пункту 1 статті 30 Регламенту).

20. Профільна постійна комісія протягом тридцяти п`яти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким: 1) підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його; 2) підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями"; 3) за згодою суб`єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення; 4) відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб`єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії. (пункти 5, 6 статті 30 Регламенту).

21. У спірному проекті рішення профільною комісією визначено постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

22. Із матеріалів справи вбачається, що зазначеною комісією 15 травня 2018 року згідно протоколу засідання № 12/74 було відхилено проект рішення «Про передачу громадянці ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ». Зазначене рішення комісії не є спірним у даній справі.

23. ОСОБА_1 у позові просила застосувати до спірних правовідносин положення пунктів 5, 11 статті 30 Регламенту.

24. Згідно пунктів 5, 11 статті 30 Регламенту у разі, якщо постійна комісія, що не є профільною з розгляду відповідного проекту рішення, протягом встановленого частиною першою цієї статті 30 Регламенту строку не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною першою цієї статті 30 Регламенту висновків, або у випадку ненадходження до профільної постійної комісії повідомлення про результати розгляду постійною комісією проекту рішення, проект рішення вважається підтриманим такою постійною комісією. В такому випадку суб`єкт подання або голова профільної постійної комісії після розгляду проекту рішення профільною постійною комісією самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії, що не є профільною, відмітку "підтримано в порядку частиною п`ятою статті 30 Регламенту".

У разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов`язана на вимогу суб`єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб`єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку частини одинадцятої статті 30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку частини п`ятої статті 30 Регламенту".

25. Таким чином, проставлення відмітки «підтримано» на відповідному проекті рішення міської ради, дійсно, є можливим у випадку якщо проект рішення не було розглянуто комісіями у визначений статтею 30 Регламенту строк.

26. Між тим, згідно висновку постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики, викладеного у протоколі № 4/57 від 21.03.2018, відхилено проект рішення Київської міської ради "Про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 »

. 27 . Врахувавши висновок постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики, викладеного у протоколі № 4/57 від 21.03.2018, профільною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування було прийнято рішення про відхилення спірного проекту рішення.

28. З огляду на це, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про зобов`язання проставити на проекті рішення відмітки «погоджено», оскільки профільною комісією міської ради було прийнято рішення про відхилення проекту рішення, яке є чинним та докази оскарження якого надано не було. Оскільки проект спірного рішення погоджено не було, а було відхилено, то підстави для зобов`язання відповідача розглянути цей проект також відсутні.

29. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р. рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

30. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

31. За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Л.Л. Мороз

Суддя Я.О. Берназюк