Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 420/11674/21

адміністративне провадження № К/990/1542/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року (судді: Кравець О.О., Зуєва Л.Є., Коваль М.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ГЮБІ+»

до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ГЮБІ+» (далі також- Позивач, ТОВ «Агро ГЮБІ+») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також - Відповідач), Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ГЮБІ+;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2603897/38443006 від 27 квітня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 22 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ГЮБІ+;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №22 від 22 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2603898/38443006 від 27 липня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 31 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ГЮБІ+;

- зобов`язання Державного податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №11 від 31 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11 серпня 2021 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позову ТОВ «Агро ГЮБІ+» без розгляду у зв`язку із пропуском Позивачем строку звернення до суду.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 вересня 2021 року у задоволені цього клопотання відмовив.

Рішенням від 16 вересня 2021 року суд першої інстанції позов задовольнив.

Не погоджуючись з цим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, мотивуючи яку, зазначило, що суд першої інстанції не у повному обсязі з`ясував обставини справи та не перевірив реальність господарської операції, під час якої складено спірну податкову накладну.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнив частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року скасував в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+», та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних скасувати та ухвалив у цій частині нове судове рішення про залишення вказаних позовних вимог - без розгляду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року залишив без змін.

Таке судове рішення в частині скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд мотивував тим, що Позивач подав позовну заяву поза межами шестимісячного строку, встановленого положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), і наведені ним обставини не свідчать про поважність підстав пропуску строку звернення до суду.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги

Вважаючи, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, зокрема, положення статті 308 КАС України в частині скасування рішення суду першої інстанції, ТОВ «Агро ГЮБІ+» подало касаційну скаргу, в якій просить:

- постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі 420/101674/21 скасувати в частині скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та ухвалення у цій частині нового судового рішення про залишення вказаних позовних вимог без розгляду.

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних залишити без змін;

- в іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі 420/11674/21 залишити без змін.

- обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, Позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, вийшов за межі апеляційної скарги. При цьому скаржник посилався на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 лютого 2021 у справі №420/1927/20, від 19 вересня 2019 року у справі №0400/6027/18.

Відповідачі правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи й висновку суду апеляційної інстанції

Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 КАС України Верховний Суд виходить із такого.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі не оскарженні в межах цього касаційного провадження в частині задоволених позовних вимог щодо:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2603897/38443006 від 27 квітня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 22 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ГЮБІ+;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №22 від 22 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2603898/38443006 від 27 липня 2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 31 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ АГРО ГЮБІ+;

- зобов`язання Державного податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ АГРО ГЮБІ+ №11 від 31 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 13 січня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року в цій частині.

У цій справі спірним є питання наявності правових підстав для оцінки чи переоцінки судом апеляційної інстанції поважності причин пропуску строку звернення до суду в разі відсутності доводів про це в апеляційній скарзі.

Як підтверджується змістом апеляційної скарги, наведені у ній доводи зводились до неправильної правової оцінки судом першої інстанції відповідності оскаржуваних рішень, зокрема рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+», вимогам частини другої статті 2 КАС України з посиланням на обізнаність Повивача із фактом віднесення його до списку ризикових платників податку; відсутність вимог у чинному законодавстві щодо зазначення конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних; ненадання Позивачем Відповідачу повного переліку копій документів, необхідних для реєстрації податкових накладних.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильного обрахунку строків звернення до суду судом першої інстанції чи помилкової правової кваліфікації наведених позивачем підстав поважності строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як випливає зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не досліджував правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права по суті спору в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосувавши наслідки пропущення строку звернення до суду, визначені статтею 123 КАС України, на підставі частини першої статті 319 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Залишаючи позовну заяву ТОВ Агро ГЮБІ+» без розгляду у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Позивач пропустив строк звернення до суду.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України.

Так, за змістом частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, визначені КАС України межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції лише в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і лише з урахуванням наведених в апеляційній скарзі доводів. При цьому вихід за межі апеляційної скарги можливий лише у разі порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому обов`язковими підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, відповідно до частини третьої статті 317 КАС України, є:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає також увагу на та, що закріплений Кодексом адміністративного судочинства України принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги. Тобто слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта стаття 123 КАС України).

Таким чином, наведені норми в сукупності та взаємозв`язку свідчать, що передумовою залишення судом апеляційної інстанції позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є оцінка наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними й об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Так, за змістом статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачено частинами першою, другою та третьою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що пропуск строку звернення до суду не визначений серед переліку порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Оскільки апеляційна скарга відповідача не містила таких доводів та підстав оскарження рішення суду першої інстанції, а вмотивована виключно незгодою з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, то у суду апеляційної інстанції не було підстав для виходу за межі апеляційного перегляду.

Здійснення апеляційним судом перевірки й оцінки обставин щодо дотримання строку звернення до суду й підстав поважності пропуску такого строку і їх юридичної кваліфікації саме поза межами доводів апеляційної скарги свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 23 лютого 2021 року у справі №420/1927/20, від 19 вересня 2019 року у справі №0440/6027/18, на які покликався Позивач в обґрунтування передбачених підстав касаційного оскарження, а також від 15 квітня 2022 року у справі №420/11676/21, від 28 квітня 2022 року у справі № 420/10865/21, від 2 лютого 2023 року у справі №420/13283/21 сформував висновок, за змістом якого чинне законодавство не визначає обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції порушення норм процесуального права при вирішенні питань щодо дотримання строків звернення до суду та щодо поважності підстав їх пропуску.

Таким чином знайшли своє підтвердження доводи скаржника про безпідставний вихід за межі апеляційної скарги у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та залишення таких позовних вимог без розгляду.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно

ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог допустив неправильне застосування норм процесуального права, що є підставою, з урахуванням приписів частини першої статті КАС України, для скасування судового рішення і направлення справи для продовження розгляду у відповідній частині.

Керуючись статтями 341 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Гюбі+» задовольнити частково.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від суду від 25 листопада 2021 року в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 1761556/38443006 від 23 липня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «АГРО ГЮБІ+» та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АГРО ГЮБІ+» №37 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та залишення цих позовних вимог без розгляду.

Направити справу в цій частині до суду апеляційної інстанції на продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх