Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року

Київ

справа №826/5938/16

адміністративне провадження №К/9901/31050/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 (головуючий суддя: Кобилянський К.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя: Ганечко О.М., судді: Літвіна Н.М., Коротких А.Ю.)

у справі № 826/5938/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

третя особа - Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 № 56826552204 про нарахування грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 211846,79 грн.; № 56826552204 про нарахування грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 510,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 № 56826552204 та № 56826552204 ,

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР) та пункту 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631, далі - Інструкція № 136). За доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не врахували, що норми Інструкції № 136 не передбачають можливість зменшення валютної виручки на суму знижки, належної нерезиденту.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 15.09.2015 № 359/26-55-22-04/37243279. Згідно з цим актом позивачем порушені норми ст.ст.1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР), пункту 1 ст. 9, пункту 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (Декрет № 15-93), а саме: ненадходження валютної виручки у розмірі 67165,00 дол.США за імпортним контрактом від 24.12.2014 № EXP241214-1/531816 з компанією «Noble Resources SA» (Швейцарія); несвоєчасне подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2015 та приховування або перекручування звітності про валютні цінності - невідображення у ній дебіторської заборгованості від компанії «Noble Resources SA» (Швейцарія).

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 № 56826552204 про нарахування грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 211846,79 грн.; № 56826552204 про нарахування грошового зобов`язання із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у розмірі 510,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та компанією «Noble Resources SA» (Швейцарія) був укладений зовнішньоекономічний імпортний контракт від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 щодо поставки товару (кукурудза для кормових цілей 2-го та/чи 3-го класів, ненасіннєву, українського походження, врожаю 2014 року, 100% насипом). Поставка товару здійснюється без ввезення на митну територію України на умовах CFR (вартість і фрахт) - один безпечний порт один безпечний причал у Китаї за вибором покупця. Ціна товару визначена сторонами у розмірі 238,5 дол. США за метричну тонну. Загальна орієнтовна вартість контракту складає 10732500 дол. США +/- 10%. Умови оплати: покупець має здійснити оплату у розмірі 90% вартості контракту за ту кількість товару, що фактично поставлена на зерновий термінал «Олімпекс Купе Інтернешнл», Одеса, Україна, протягом 3 днів з моменту отримання копії рахунку-фактури та копії FCR (сертифікату експедитора, що посвідчує наявну кількість товару в порту).

Згідно акта прийому-передачі товару від 02.01.2015, підписаного в м. Женева (Швейцарія), за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816, компанія «NOBLE RESOURCES SA» передала позивачу товар - кукурудзу для кормових цілей 3 класу в кількості 44776,675 метричних тон на суму 10679236,99 дол. США (в тому числі за ціною 238,5 дол. США за одну метричну тонну. Вартість отриманого товару в сумі 10679236,99 дол. США позивач сплатив шляхом переказу безготівкових коштів на рахунок нерезидента, згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 126 від 26.12.2014 на суму 6027970,87 дол. США, № 127 від 30.12.2014 на суму 1258898,64 дол. США та № 8 від 10.02.2015 на суму 3392367,48 дол. США.

Крім того, позивачем (продавець) було укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 з нерезидентом - компанією «ССЕС HONKONG LIMITED» (Гонконг) щодо поставки останньому товару (кукурудза для кормових цілей 3-го класу, ненасіннєву, українського походження, врожаю 2014 року, 100% насипом). Поставка товару здійснюється на умовах CFR (вартість і фрахт) - вільно від вивантаження, один безпечний причал одного безпечного Північного порту Китаю. Загальна розрахункова вартість контракту з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2014 до цього контракту складає 10755000 дол. США (+/- 5%). Ціна товару визначена сторонами у розмірі 239 дол. США за метричну тонну (дана ціна включає в себе спеціальну знижку/пільгову маржу, що складає (5) дол. США за метричну тону на умовах вартість і фрахт (CFR), вільно від вивантаження, один безпечний причал одного безпечного Північного порту, Китай. Одночасно п. 6.1 ст. 6 цього контракту передбачено знижку 2 дол. США за метричну тону у випадку, якщо портами розвантаження є Південні китайські порти. Оплата здійснюється на умовах CAD (готівка проти документів). Продавець направляє в банк документи, покупець перераховує оплату на визначений рахунок продавця у сумі 100% фактурної вартості.

На виконання умов цього експортного контракту позивач поставив на користь компанії «ССЕС HONKONG LIMITED» вищевказаний товар у кількості 44776,675 метричних тонн на суму 10612071,98 дол. США (237 дол. США за одну метричну тону), за наслідками чого складено акт прийому-передачі товару за зовнішньоекономічним контрактом № ЕХР091214-1 від 09.12.2014. Товар було поставлено на умовах CFR Південний порт Китаю, та товар передавався за межами митної території України. 06.03.2015 компанія «ССЕС HONGKONG LIMITED» сплатило позивачу кошти за вказаний товар у сумі 10612071,98 дол. США, що підтверджується копіями меморіального ордеру від 06.03.2015 № 4012 з відміткою про проведення операції по зарахуванню коштів та випискою AT «Укрексімбанк» по валютному рахунку ПАТ «ДПЗКУ» № НОМЕР_1 за 06.03.2015, даними картки рахунку бухгалтерського обліку 362 за період з 01.12.2014 по 05.10.2015.

Вказані обставини у судовому процесі не оспорюються, тоді як спір виник у зв`язку з недоотриманням позивачем 67165,01 дол. США - різниці між вартістю товару, придбаного позивачем за імпортним контрактом та сумою, отриманою ним за наслідками реалізації цього ж товару за експортним контрактом. Вказана різниця виникла внаслідок знижки. яку отримала компанія «ССЕС HONGKONG LIMITED» за умовами контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону № 185/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків у яких виник спір) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі статтею 2 цього Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (частина 4 цієї статті).

Частиною 1 ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічного змісту норма закріплена у ст.. 202 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.12.2007 № 1392 (далі - Порядок № 1392) строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій за встановлення у судовому процесі обставин зарахування на рахунок позивача валютної виручки у сумі 10612071,98 дол. США у відповідності до умов контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1, зробили обґрунтований висновок про безпідставність висновку відповідача про недоотримання позивачем валютної виручки за наслідками експортних та імпортних операцій за вищевказаними контрактами. Зміст вказаних правових норм свідчить. що зобов`язання сторін за контрактами були виконані, отже відповідно і припинилися зобов`язання за цими контрактами, зокрема і щодо оплати за вказаний товар. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Правильними є також висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем при проведенні вказаних експортно-імпортних операцій норм пункту 1.8 Інструкції № 136, так як нормами вказаного пункту визначаються випадки зміни вартості товару (валютної виручки) у випадку виявлення невідповідності товару на предмет кількісних та/або якісних характеристик, а також виявлення додаткових витрат, які виявляються по факту поставки. Тоді як передбачена умовами контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 знижка покупцю вартості товару передбачена умовами цього контракту, а отже не є зміною вартості товару у розумінні вказаних норм.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції № 136 сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом строку виконання зобов`язань за договором: а) відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

б) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

в) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості [якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту].

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару;

ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів;

д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;

е) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті);

є) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі - резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов`язань за експортним договором резидента - суб`єкта підприємницької діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті на експлуатаційні витрати, пов`язані з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резиденту - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов`язань останнього за цим договором, - на суму використаних коштів.

Доводи, наведені позивачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко