Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №804/2865/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №804/2865/16

адміністративне провадження №К/9901/16225/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Коммодіті" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (яку відповідно до наказу ДФС України від 21 січня 2017 року №39 було перейменовано у Кам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області; далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2013 року №0002042201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши й клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 12 грудня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача (надісланого на виконання вимог ухвали від 28 жовтня 2016 року) про звільнення від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

07 серпня 2017 року Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року, одночасно порушивши питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, посилаючись на неможливість сплати судового збору (при первісному поданні апеляційної скарги) в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Втім ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Кам'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку Інспекцією надіслано до суду заяву, у якій остання просила поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, в обґрунтування поважності причин пропуску якого посилалась на недостатність бюджетного фінансування.

Ухвалою від 13 жовтня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

При цьому, як зазначив апеляційний суд, неналежна організація фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження; поновлення такого строку, в даному випадку, є порушенням принципу остаточності судового рішення; крім того, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом й обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду; судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію, він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 жовтня 2017 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначала, що поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження була зумовлена відсутністю належного бюджетного фінансування та подальшим блокуванням коштів на рахунках установи.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також запропоновано позивачеві протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали надіслати до суду відзив на касаційну скаргу.

Однак, позивач письмового відзиву на касаційну скаргу суду не подав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Інспекцією у заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що Інспекції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення Інспекції з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 186 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу Інспекцією було подано 07 серпня 2017 року, тобто майже через вісім місяців після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду