Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2020 року

Київ

справа №0440/6373/18

адміністративне провадження №К/9901/10506/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Шишова О.О.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 у складі судді Дєєва М. В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у складі колегії суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., Прокопчук Т.С. у справі №0440/6373/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» до Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення оформлене у вигляді розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.08.2018 № 0015058 до акту від 03.08.2018 року за № 0015058, про встановлення для ТОВ «Обрій» плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 656,10 євро.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

2.1. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Під час проведення рейдової перевірки, яка відбулась 03.08.2018 а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» км 207 км+450м, державними інспекторами було проведено зважування транспортного засобу позивача самоскида-С марки Камаз, модель 45142-010-15, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом-самоскидом-Е марки СЗАП, модель 855102, номерний знак НОМЕР_2 .

3.2. У процесі перевірки транспортного засобу виявлено порушення, а саме: перевищення нормативно дозволенного навантаження на здвоєнну вісь самоскида.

3.3. За результатами перевірки було складено акт від 03.08.2018 №0015058 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку від 03.08.2018 №0004491 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.08.2018 № 0015086.

3.4. Згідно розрахунку плати за великовагового та (або) великогабаритного транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.08.2018 № 0015058 позивачу визначено плату у розмірі 656,1 євро.

3.5. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав на те, що наведені в позовній заяві доводи не спростували факт перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу з напівпричепом. Також судами було встановлено правильність розрахуноку плати за проїзд.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки доводам позивача щодо порушень допущених під час зважування транспортного засобу, зокрема недотримання положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

8. Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (далі - КАС України) передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

11. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

12. Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

13. Вжитий у цій процесуальній нормі термін означає, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

14. Крім того, пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

15. Водночас, Верховний Суд наголошує, що перевірка законності судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального й процесуального права.

16. У відповідності до вимог частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у вказаній справі є складання розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними засобів автомобільними дорогами загального користування від 03.08.2018 № 0015058 до акту від 03.08.2018 року за № 0015058, про встановлення для ТОВ агрофірма «Обрій» плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 656,10 євро.

18. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.

19. У даному випадку, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не породжують правових наслідків для позивача, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

20. У свою чергу, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

21. За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

22. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у своїх постановах від 31.07.2019 від час перегляду в касаційному порядку рішень у справах № 819/911/19, № 805/3794/16.

23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

24. Крім того, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

25. З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

26. Відповідно до положень частини першої статті 354 КАС України, зазначене є підставою для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги.

27. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

28. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.

29. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскаржувані рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 підлягають скасуванню, із закриттям провадження у справі.

31. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 803/3/18).

32. З огляду на наведене та керуючись статтями 341, 343, 349, 354, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

33. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» задовольнити частково.

34. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №0440/6373/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Обрій» до Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.

35. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» до Державної служби України з безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити дії - закрити.

36. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді Ж. М. Мельник-Томенко

О.О. Шишов