Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №640/10332/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/10332/19

адміністративне провадження № К/9901/3389/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бабенка К. А., суддів: Бараненка І. І., Єгорової Н. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.05.2019, складений головним державним інспектором інспекційного відділу №1 Управління контролю за будівництвом Сорокою М. В. Департаменту з питань державною архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що даний припис носить неправомірний характер, так як складений на підставі неправомірних висновків акта перевірки. Спірна будівля на АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.07.2014 належить ОСОБА_1, дане приміщення зареєстроване відповідно до вимог законодавства та експлуатується ним відповідно до зареєстрованого права власності на нього.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки під час перевірки встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом надбудови другого поверху без дозвільних документів, відтак, зазначений об'єкт будівництва використовується ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням ~law9~. Тому відповідач під час проведення перевірки діяв на підставі, в межах повноважень й у відповідності до вимог чинного законодавства, встановлених обставин та вірно встановив порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що й стало підставою для видачі оскаржуваного припису від 10.05.2019.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Визнав протиправним та скасував припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 травня 2019 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не міг звертатись до ДАБІ із відповідними документами щодо надання дозволу на реконструкцію чи перебудову приміщень по АДРЕСА_1, оскільки: зазначені приміщення були ним придбані з прилюдних торгів; позивач не може нести відповідальності за добудови, прибудови приміщень чи їх реконструкцію, оскільки такі були здійснені іншою особою, а не ним; доводи відповідача щодо відсутності в БТІ інформації щодо будівель літ. Г, Д, Е та план приміщень за 2003 рік не може свідчити, що саме позивач здійснював реконструкцію приміщень чи добудував їх; із звернення ТОВ "НВФ "Техновен" вбачається, що воно зверталось до Головного управління ДСНС у м. Києві, оскільки позивачем ведеться господарська діяльність, яка збільшує ризики займання, що може завдати шкоди їх будівлям, проте управління ДСНС не розглянуло дане звернення, а відправило його відповідачу; відповідач під час перевірки фактично не встановив, чи здійснювались будівельні роботи по реконструкції чи будівництву нежитлових приміщень саме позивачем, лише послався на відсутність документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Отже, судова колегія врахувала обставини придбання позивачем нерухомого майна по АДРЕСА_1 та звернула увагу, що в даному випадку у позивача не може бути відповідних дозвільних документів, які дають право на виконання вищезгаданих робіт, посилання відповідача на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та на звернення ТОВ "НВФ "Техновен" не є належним доказом, який свідчить про проведення реконструкції чи будівельних робіт приміщень саме позивачем, щодо долучених до справи фотокарток, то вони не є належними доказами у справі, оскільки на них відсутня дата виготовлення, відсутня прив'язка до певної адреси місця розташування зазначених приміщень, крім того, із зазначених фотокарток не можливо визначити чи зафіксовані на них приміщення не були такими ж під час їх придбання позивачем з прилюдних торгів, щодо експлуатації приміщень позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що всі приміщення ним придбано у власність, зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому будь-якого додаткового дозволу на їх експлуатацію отримувати не потрібно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30 січня 2020 року Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо невиконання вимог пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), а саме ненадання копії направлення для проведення позапланової перевірки, є невірним.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до копії технічного паспорта на перший поверх будівлі "літ. Д" при підрахунку, загальна площа будівлі становить 257,9 кв. м, разом із тим, станом на момент придбання майна ОСОБА_2, а саме майнового комплексу "літ. Д" загальна площа становить 249,1 кв. м (станом на 2016 рік). Відповідно до актуальної інформації про об'єкт нерухомого майна "літ. Д" станом на 2018 рік становить 482,8 кв. м.

Факт експлуатації будівлі "літ. Д" без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку підтверджує сам ОСОБА_1 стверджуючи, що дане приміщення ним використовується в якості механічної майстерні.

З матеріалів фотофіксації вбачається, що другий поверх вказаної будівлі є самочинно добудованим.

Продовження строку перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції вважається письмовим рішенням керівника.

Посадовою особою Департаменту в телефонному режимі запрошено ОСОБА_1 до Департаменту на 10 травня 2019 року для отримання матеріалів перевірки, проте ОСОБА_1 повідомив, що не зможе прибути, тому інспектором було направлено документи поштою. Твердження ОСОБА_1 про те, що його не було повідомлено та запрошено до департаменту не відповідає дійсності.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу накладене на суб'єкта містобудування ОСОБА_1, саме за експлуатацію об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію, а фактом неприйняття в експлуатацію є відсутність дозвільних документів, які б засвідчували прийняття об'єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

ОСОБА_1 таких документів не надано.

Наявність права власності на самочинно збудований об'єкт будівництва, що експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не є правовою формою захисту прав позивача від порушень норм законодавства.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 24 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі звернення директора ТОВ "НВФ "ТЕХНОВЕН" від 24 січня 2019 року щодо дотримання позивачем протипожежних норм під час проведення будівельних робіт та здійснення господарської діяльності, за адресою: АДРЕСА_1, у Солом'янському районі міста Києва, з метою упередження виникнення надзвичайної ситуації та недопущення можливих негативних наслідків, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві листом від 11 лютого 2019 року №65/1/8/3 звернулось до відповідача про розгляд зазначеного звернення по суті із прийняттям відповідних рішень згідно з чинним законодавством.

На підставі зазначеного звернення та наказу відповідача від 17 жовтня 2016 року № 60, ним видано направлення від 26 березня 2019 року для здійснення позапланової перевірки будівництва на АДРЕСА_1 щодо дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Копію зазначеного направлення отримано позивачем 02 квітня 2019 року.

Заступник начальника управління - начальник інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом звернувся до директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зі службовою запискою, в якій, у зв'язку з не наданням в повному обсязі всіх необхідних документів, просив продовжити термін проведення перевірки на два робочі дні.

На підставі, зокрема зазначеної службової записки, відповідачем видано направлення від 10 травня 2019 року для здійснення позапланової перевірки будівництва на АДРЕСА_1 щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил будівництва на АДРЕСА_1, за результатами якої складено відповідний акт від 10 травня 2019 року (далі - Акт перевірки).

Як встановлено в Акті перевірки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від
06.05.2019 № 165622589): будівля літ. Г-43,7 м2 на АДРЕСА_1 згідно з Договором купівлі продажу від 17.11.2015 будівля літ. Е-527,3 м2 на АДРЕСА_1 згідно з Договором купівлі продажу від 29.09.2015, будівля літ. Д-482,8 м2 на АДРЕСА_1 згідно зі Свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від
12.07.2014 № 59 належать ОСОБА_1; Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б давали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об'єкт будівництва за вказаною вище адресою. КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом від 12.04.2019 № 062/14-5790 надало матеріали технічної інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 - інформація щодо будівель літ. Г, Д, Е за адресою: АДРЕСА_1 в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" відсутня; під час перевірки з виїздом на місце та з урахуванням наданих ОСОБА_1 документів встановлено, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт; відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" вказаний об'єкт належить до об'єктів з незначними наслідками (CC1); проте, враховуючи надані ОСОБА_1 документи, встановити рік будівництва та суб'єкта містобудування, яким виконано будівельні роботи, не вбачається за можливе; будівля літ. Д на АДРЕСА_1 експлуатуються ОСОБА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку; на час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: документів які стали підставою для виникнення права власності, а також в повному обсязі матеріалів технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1.

10 травня 2019 року відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства у термін до 11 липня 2019 року; заборонено експлуатацію об'єкта будівництва з 10 травня 2019 року до усунення порушень.

Крім того, у зв'язку із встановленням зазначених в Акті перевірки порушень, відповідачем 21 травня 2019 року щодо позивача складено протоколи про адміністративне правопорушення, в яких повідомлено позивача про розгляд 28 травня 2019 року о 10.00 год. справи про адміністративне правопорушення в приміщенні Департаменту.

На підставі Акта перевірки, зазначених протоколів відповідачем 28 травня 2019 року прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 31/19, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначено частинами 1 , 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200,00 грн.

Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law11~), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з положеннями пунктів 12,13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про порушення якої зазначено в акті перевірки, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Частиною десятою вказаної статті передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.

Отже, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію та заходи щодо усунення виявлених порушень щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як встановлено судами, та зазначено у спірному приписі, що будівля літ. Д на АДРЕСА_1 реконструйована шляхом влаштування надбудови другого поверху без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, разом із тим, враховуючи надані ОСОБА_1 документи, встановити рік будівництва та суб'єкта містобудування, яким виконано будівельні роботи, не вбачається за можливе.

Крім того, ОСОБА_1 на праві власності належать житлові приміщення літ. Г - 43,7 кв. м, літ. Д - 482,8 кв. м, літ. Е - 527,3 кв. м, загальною площею 1053,8 кв. м, що знаходяться за адресою; АДРЕСА_1, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 148238413 від
05.12.2018.

Слід звернути увагу на те, що ці приміщення належать на праві власності ОСОБА_1 (були ним придбані з торгів) саме як житлові приміщення, а не незакінчені будівництвом об'єкти.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції, як на підставу правомірності оскарженого позивачем припису, посилається на зазначені відповідачем в Акті перевірки висновки, які підтверджуються наданими до нього копіями фотознімків, здійснених під час перевірки засобами фотофіксації.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, з наданих фотознімків неможливо встановити місцезнаходження зазначених об'єктів нерухомості та час здійснення самої фотофіксації.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 травня 2019 року за номером 165622589, за позивачем, на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серії та номер №59, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриленко О. М. 12 липня 2014 року, зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна: механічну майстерню літери "Д", площею 482,8 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Понад те, суд апеляційної інстанції послався на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року у справі № 761/23551/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позовні вимоги задоволено - скасовано постанову директора Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 319/19 від 28 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1 , 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу задоволено частково - рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2019 року змінено в мотивувальній частині щодо підстав для скасування постанови №31/19 від 28.08.2019 (28.05.2019), викладених в мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду; змінено резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року - зазначено номер постанови від 28.08.2019 (28.05.2019) " №31/19", у решті рішення Шевченківського районного суду міста Києва залишено без змін.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у зазначеній справі, позивач не міг звертатись до ДАБІ із відповідними документами щодо надання дозволу на реконструкцію чи перебудову приміщень по АДРЕСА_1, оскільки зазначені приміщення були ним придбані з прилюдних торгів. Позивач не може нести відповідальності за добудови, прибудови приміщень чи їх реконструкцію, оскільки такі були здійснені іншою особою, а не ним. Доводи відповідача щодо відсутності в БТІ інформації щодо будівель літ. Г, Д, Е та плану приміщень за 2003 рік не може свідчити, що саме позивач здійснював реконструкцію приміщень чи добудував їх. Із звернення ТОВ "НВФ "Техновен" вбачається, що воно зверталось до Головного управління ДСНС у м. Києві, оскільки позивачем ведеться господарська діяльність, яка збільшує ризики займання, що може завдати шкоди їх будівлям, проте управління ДСНС не розглянуло дане звернення, а відправило його відповідачу.

Відповідач під час перевірки фактично не встановив, чи здійснювались будівельні роботи по реконструкції чи будівництву нежитлових приміщень саме позивачем, лише послався на відсутність документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. Суд врахував обставини придбання позивачем нерухомого майна по АДРЕСА_1 та звернула увагу, що в даному випадку у позивача не може бути відповідних дозвільних документів, які дають право на виконання вищезгаданих робіт. Посилання відповідача на лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та на Звернення ТОВ "НВФ "Техновен" не є належним доказом, який свідчить про проведення реконструкції чи будівельних робіт приміщень саме позивачем. Щодо долучених до справи фотокарток, то вони не є належними доказами у справі, оскільки на них відсутня дата виготовлення, відсутня прив'язка до певної адреси місця розташування зазначених приміщень, крім того, із зазначених фотокарток не можливо визначити чи зафіксовані на них приміщення не були такими ж під час їх придбання позивачем з прилюдних торгів. Щодо експлуатації приміщень позивачем суд зазначив, що всі приміщення ним придбано у власність, зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому будь-якого додаткового дозволу на їх експлуатацію отримувати не потрібно.

В аспекті наведеного також слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій, та не спростовують правильності висновку суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець