Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа №816/1313/16

касаційне провадження №К/9901/28341/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 (суддя Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Сіренко О.І., Любчич Л.В.) у справі № 816/1313/16 за позовом Приватного підприємства «Полагропром» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Полагропром» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 № 0000371405.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 17.10.2016 адміністративний позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.12.2016 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що позивачем не оприбутковано спірну суму коштів, позаяк не відображено її в книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на Головне управління ДФС у Полтавській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку магазину, що належить Приватному підприємству «Полагропром», щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 29.04.2016 № 0037/16/31-14-23810475.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з неоприбуткуванням готівкових коштів у загальному розмірі 12297,26 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 1601006736Р/5 на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій № 1794 за 17.12.2015 шляхом внесення відповідного запису до книги.

Зокрема, з`ясовано, що відповідно до Z-звіту № 1794 сума готівкових розрахунків за 17.12.2015 склала 13783,89 грн. Утім, у розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій за 17.12.2015 зазначено суму розрахунків у розмірі 1486,63 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 № 0000371405, відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 61486,30 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили, з того, що оприбуткування готівки підприємством повинно здійснюватись шляхом проведення готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукування фіскальних звітних чеків і здійснення їх обліку у книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому суди встановили, що в Приватного підприємства «Полагропром» наявний Z-звіт від 17.12.2015 № 1794 на загальну суму 13783,89 грн. Утім, готівкові кошти, що надійшли протягом 17.12.2015, обліковано в книзі обліку розрахункових операцій за цим Z-звітом лише в сумі 1486,63 грн.

В той же час, відповідні кошти здано до каси підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 17.12.2015 № 2 на суму 13500,00 грн. та, в подальшому, - до банківської установи.

Наведені факти, на переконання попередніх судових інстанцій, свідчать про допущення позивачем помилки при заповненні книги обліку розрахункових операцій, а не про неоприбуткування ним спірної суми готівкових коштів.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.04.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська Птахофабрика» до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції, третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області, про скасування рішення, а також від 04.11.2015 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Козелецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, належним оприбуткуванням готівки в розмірі 13783,89 грн. на підставі фіскального звітного чека № 1794, роздрукованого 17.12.2015, було б внесення відповідного запису в цей же день до книги обліку розрахункових операцій № 1601006736Р/5 про повну суму отриманих коштів.

Утім, позивачем за вказану дату в книзі обліку розрахункових операцій № 1601006736Р/5 вчинено запис про оприбуткування готівки лише в сумі 1486,63 грн., що підтверджується долученою органом доходів і зборів до матеріалів справи відповідним чином звіреною Приватним підприємством «Полагропром» копією розділу 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій № 1601006736Р/5.

За таких обставин висновок судових інстанцій про те, що позивачем у спірній ситуації допущено лише помилку при заповненні книги обліку розрахункових операцій, а не неоприбуткувано спірну суму готівкових коштів, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області її правонаступником - Головним управлінням ДФС у Полтавській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі № 816/1313/16 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк